4 - 5% українців користуються авіаперевезеннями, - секретар громадської ради при Державіаслужбі

Гість ефіру — секретар громадської ради при Державіаслужбі Богдан Долінце.

Ірина Славінська: Чи буде в Україні свій лоукост? Чи прийдуть до України нові лоукости? Декілька тижнів тому з’явилася новина про те, що в Україні має з’явитися свій лоукост. При розмові з експертами з’ясовується, що це не зовсім лоукост, а радше авіакомпанія, яка має займатися чартерними перевезеннями. Чи справді це так? Чи можна обіцяний сервіс назвати лоукостом?

Богдан Долінце: Нова українська авіакомпанія заявила про вихід на український ринок. Враховуючи ті напрямки, які вони озвучили, ми можемо побачити, що це переважно чартерні туристичні перевезення. Чи будуть доступні лоукост-перевезення, в якій кількості, зараз говорити рано. Ймовірно, це буде невелика кількість квитків, яка лишатиметься після завантаження літаків чартерними пасажирами, які летять відпочивати і купують пакетні тури.

Ірина Славінська: Яка різниця між чартером і лоукостом?

Богдан Долінце: Є три типи авіаперевізників. Перші — класичні мережеві, які літають регулярні рейси. Є чартерні перевізники. Це окрема група авіакомпаній, які більше орієнтовані на туристичний ринок. Вони пакетно продають блоками квитки для туристичних компаній, які формують відпочинкові пакети. Є окрема категорія авіакомпаній, яка називається низькобюджетними авіаперевізниками. Є низькобюджетні і низькотарифні. Це різні речі. Тариф — це те, що платить пасажир, а лоукост — це низька собівартість виконання польотів, яка досягається тим, що ці авіаперевізники передусім будують свою модель, виходячи з максимального зниження витрат на будь-що. Це і обслуговування літаків, і додаткові плати, збори, все можливе вони виключають. Зараз арсенал зниження собівартості дуже сильно розширюється. Щоб зекономити і зменшити час на прибирання в салоні, вони зашивають кишені в передніх сидіннях, щоб пасажири там нічого не лишали, не доводилося їх прибирати. Вони забирають з пакета послуг харчування, яке треба додатково купувати. Якщо ви хочете летіти за конкретно визначеним місцем, ви маєте за нього доплатити. Якщо вас летить двоє, то система ніби випадково розсаджує вас в різні частини літака. Якщо хочете летіти разом, ви маєте також доплатити.

Ірина Славінська: Чи можна сподіватися, що «Скай Ап» (вихід на український ринок саме такої компанії прогнозують) щось змінить в тому, як в Україні розділений пиріг авіаперевезень?

Богдан Долінце: Є два пироги — регулярні перевезення, де найбільші гравці Міжнародні авіалінії України та деякі інші перевізники, та чартерні перевезення, які більше орієнтовані на туристів.

«Скай Ап» — це дочірня компанія в холдингу, який має свою туристичну компанію, яка входить в одну з трьох найбільших туристичних компаній в Україні. Ми бачимо, що тенденція створювати свої авіакомпанії при великих туристичних компаніях, на превеликий жаль, уже є в Україні.

Ірина Славінська: Чи є в українських авіаперевезеннях монополія?

Богдан Долінце: Якщо виходити з українського законодавства, то фактично у нас може прийти на ринок будь-яка авіакомпанія. Є тільки певні обмеження стосовно напрямків, де є міждержавні угоди. З Києва до Парижа є обмеження щодо частоти рейсів, тільки по одному перевізнику з обох сторін. Після підписання договору про відкрите небо з ЄС це питання зніметься, але буде інше питання — заходження в українські аеропорти і отримання слотів.

Ірина Славінська: Лоукости в Україну не заходять так інтенсивно, як хотілося б, тому що мало людей подорожує?

Богдан Долінце: В Україні відсоток людей, які літають, перебуває на рівні 4 — 5%. Цей показник передусім пов’язаний з мобільністю населення, яка прив’язана і до доступності транспорту, і до доходів. З іншого боку, у нас є конкурентний вид транспорту — залізна дорога.

Якщо летіти з України, то треба тут дозаправлятися. У нас доволі висока вартість авіаційного пального. Вона значно вища, ніж в країнах ЄС. Перша причина — це практично відсутність внутрішнього виробництва.

Головна перепона для появи в Україні нових авіаперевізників — доволі низька платоспроможність населення.

Ірина Славінська: Чи існують якісь перепони для перевізників, щоб почати діяти в Україні?

Богдан Долінце: Головна перепона — доволі низька платоспроможність населення.

Ірина Славінська: Що для вас виглядає як топ-подія чи топ-тенденція 2017 року?

Богдан Долінце: Топ-тенденція 2017 року — це значне зростання пасажиропотоку, майже 30%. Ми побачили, що більшість аеропортів побили свої історичні рекорди.

Ірина Славінська: Чи можна прогнозувати, що у 2018 році пасажиропотік продовжить зростати?

Богдан Долінце: Світова авіаційна галузь зростає на 2 — 4% щороку. Наступні 20 років весь світовий ринок авіаперевезень збільшиться з 3,5 мільярдів до понад 7 мільярдів пасажирів. Фактично вдвічі збільшаться всі світові авіаційні перевезення.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.