Акція «Зробимо Україну чистою разом!» охопила до 5000 локацій по всій Україні

Юлія Мархель — президент громадської організації Let’s do it Ukraine і координатор акції «Зробимо Україну чистою разом!» розповідає про екологічну динаміку за останні 2 роки.

Михайло Кукін: Как изменилась экологическая ситуация за последние время?

Юлія Мархель: За останній час українці стали трохи чистішими. Разом з тим, в нас є проблеми з нераціональним використанням природних ресурсів.

Волонтерський екологічний рух за останні 2 роки в Україні значно піднявся. Згідно зі зрізом, проведеним екологічними експертами, молодь пов’язує волонтерство перш за все з АТО та екологією.

Цього року людей не треба було змушувати виходити на прибирання чи прохати про це. Вони знали, що це стосується і їх, тому цьогорічна кількість учасників екологічної акції була вдвічі більшою.

Зараз еко — це один з найбільших трендів.

Я сподіваюсь, що на піку популярності екологічного руху ми сформуємо культуру чистоти і дбайливого ставлення до довкілля, а також усвідомимо, що наші відходи можна зменшити.

Цьогоріч в нас було понад 300 корпоративних учасників, минулого року — близько 100. Люди не тільки виходять на прибирання, а й, наприклад, вносять у свій план роботи фільтри для очищення води чи повітря.

Анастасія Багаліка: Еко тренд розповсюджений лише у великих містах, чи по всій країні?

Юлія Мархель: В цьому році велика активність спостерігалась серед жителів сіл, селищ і районів. Ми майже дотягнули до 5000 локацій по всій Україні. Ми активізовували молодь через школи, позашкільні заклади і громадські організації.

Іноді ми не знаємо про те, що люди виходять на прибирання. Так, нещодавно я відвідала Слов’янськ і Краматорськ, які не подавали звіти, але виявилось, що координатори провели там акцію.

Михайло Кукін: Чи виправдалися ваші очікування з приводу високої активності у східних областях?

Юлія Мархель: Активність була, але наші координатори постійно переїжджають в інші регіони і цього року нам довелось працювати з новою командою. Вони самоорганізовуються і ми продовжуємо працювати з цими регіонами. Зокрема, ми проводимо тренінги для студентів і молоді.

Анастасія Багаліка: Чим відрізняється екологічна активність і екологічна ситуація на окупованих і підконтрольних Україні територіях?

Юлія Мархель: Основний відбиток, що наклала війна — це ресайклінг.

Динаміка цьогорічної звітності показала, що ми здали на переробку 37% відходів порівняно з минулим роком. Але чим ближче війна — тим важче збирати відходи і здавати їх не переробку.

Михайло Кукін: У Слов’янську і Краматорську ви організовували нову команду?

Юлія Мархель: Ми проводили тренінги для студентського самоврядування. В Краматорську знаходиться одна з найбільших академій цього регіону.

Я зрозуміла, що туди треба їхати представникам всіх громадських організацій і показувати відповідний приклад.

Михайло Кукін: А не кажуть, що це не на часі?

Юлія Мархель: Я з таким не зіштовхувалась. У Краматорську навіть не відчувається, що там була війна. Вони активізуються і розуміють, що пора розбудовувати свої міста? Я за те, щоб проводити роботу з населенням у селах і маленьких містах.

Анастасія Багаліка: Як на екологію впливає те, що в регіоні зупинились багато підприємств?

Юлія Мархель: Це вплинуло хіба що на працевлаштуванні жителей регіону. Екологічна ситуація в регіонах, де йде війна, стала трохи кращою через зменшення викидів.

Анастасія Багаліка: Військові відходи — це окремий пункт програми?

Юлія Мархель: Звичайно. Я вважаю, що треба прописувати програми і проекти того, як потім все це зібрати і вивезти подалі. В нас немає заводів по переробці таких відходів, тому треба розуміти, що з цим це робити далі. В розумних країнах збирають відходи і відправляють на виробництво нового. В Україні ж деякі підприємці пускають відходи в Китай на переробку. Це абсурд, адже потім ми в Китаї закуповуємо свої ж ресурси.

Екологія — це пріоритетно. У країнах, де екологію вважали пріоритетною, економіка стала стабільнішою на 18-20% Нам потрібно над цим працювати.