Анексія погіршила ситуацію з правами людини у Криму в усіх сферах, - моніторингова місія ООН

Моніторингова місія ООН кожний квартал оприлюднює доклад щодо ситуації з правами людини в Україні в умовах конфлікту. Проте в основному їхня діяльність стосується непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

Цей доклад по Криму, який підготувала місія зараз, – це виконання доручення сесії Генасамблеї, на якій було офіційно визнано, що Крим – це територія України, яка тимчасово окупована Російською Федерацією.

Як готували документ, які факти, які рекомендації і кому саме він містить – дізнаємося від одного з фахівців місії Марка Божаніка.

«Ця доповідь є нетиповою доповіддю Моніторингової місії ООН. Вона була базована на проханні резолюції Генеральної Асамблеї ООН у грудні 2016-го року. Ця резолюція дуже важлива, тому що вона визнала, що Російська Федерація – окупаційна держава в Криму. І одне із положень цієї резолюції – було проханням нашого офісу підготувати доповідь по Криму», – говорить Марк Божанік.

Фахівець місії зазначає, що представники самої місії до Криму не потрапили.

«Ми хотіли, щоб наша діяльність була базована на місії до Криму одразу після резолюції. Ми здійснили кілька ініціатив для досягнення цієї мети: контактували з урядом України, надали вербальну ноту Російській Федерації, але на жаль, наші зусилля не призвели до результату. Ми не отримали формальної відповіді від РФ, однак неформально нам сказали, що, оскільки ця місія до України, а вони вважають Крим російською територією, то місії не буде доступу до Криму», – пояснює Марк Божанік.

Марк Бажанік  наголосив на головних меседжах самої доповіді.

«Дуже складно узагальнити доповідь, яка стосується такої великої кількості прав. Про те ми досягли мети, щоб зробити доповідь про громадянські, соціальні та культурні права в Криму. У всіх цих сферах ми побачили погіршення ситуації з правами людини в Криму.  

Є два головні висновки. Перший – погіршення, пов’язане із застосуванням законодавства РФ в Криму, яке є більш обмежувальне.

Другий висновок – це те, що Росія не дозволила жодним альтернативним думкам бути публічно оголошеними в Криму. І це призвело до застосування положень кримінального законодавства, статей за сепаратизм, тероризм та екстремізм. Через що там обмежилися основні свободи людини: право на свободу думки, свобода об’єднань та свобода совісті», – розповів Марк Бажанік.

Повну версію розмови слухайте в доаному звуковому файлі.