Багато незрячих збираються лише на телефонній конференції, — гід «музею темряви»

Простір «Три після півночі», де відвідувачам на півтори години пропонують зануритися у повну темряву та спробувати виконати різні буденні завдання — вибрати продукти на базарі, перейти через дорогу та знайти потрібні речі у квартирі, існує майже два місяці. Співзасновниця закладу Аліна Марненко розповідає про мету його створення.

«Ми прагнули якомога достовірніше передати навколишнє середовище, зі звуками, з обстановкою, і в цьому просторі кожен може особисто випробувати свої відчуття, без допомоги зору. По-перше, для відвідувачів це новий досвід, загострення органів чуття, і через цей досвід люди можуть зрозуміти, як незрячі живуть поряд із нами, як вони вправляються з буденними речами, можуть поспілкуватися з незрячими гідами, які у нас працюють, поставити запитання, які раніше поставити боялися», — каже Аліна Марненко.

Усі гіди, що працюють у просторі — незрячі. Один з них, Роман Мостовий, каже: зір втратив 5 років тому, це стало наслідком важкої травми. За п’ять років Роман навчився робити майже все, що й до втрати зору. Днями у нього буде весілля, обраниця Романа теж незряча.

«На жаль, дуже багато людей не адаптовані під „зрячий світ“, збираються просто у телефонній конференції. Ми хочемо показати, що життя наповнене фарбами, що треба кидати свої квадратні кімнати, виходити на вулицю. Там багато ввічливих людей, які готові допомогти», — каже Роман Мостовий.

Детальніше слухайте та дивіться у відео- та аудіоверсіях.