«Батьківщина» та Опоблок не критикують одне одного, бо готуються до виборів, — Кошель

Гість ефіру — очільник Комітету виборців України Олексій Кошель.

Михайло Кукін: Рух «Дослівно» проводить багато цікавих досліджень, що стосуються наших політиків. Одне з них стосується того, які політичні сили критикують одна одну, а які не критикують. Для мене було одкровенням те, що «Батьківщина» та Опозиційний блок майже не критикують одне одного. Це дійсно найбільш яскравий висновок з цього дослідження?

Олексій Кошель: Там є два цікавих висновків, на мою думку. Перший полягає у тому, що «Самопоміч» і Радикальна партія критикують фактично всіх, і провладні партії, і своїх колег по опозиційній роботі. За перебування в опозиційній ніші критика всіх дає плюс для політичної сили. Також це можливість не брати на себе відповідальність за роботу в парламенті.

Михайло Кукін: Цікаво, що вони звинувачують одна одну в співпраці з політичною більшістю.

Олексій Кошель: Коли ми проаналізували 160 законопроектів, які стали законами, що були прийняті впродовж минулого року, ми побачили, що де-факто працює стара коаліція. «Батьківщина», Радикальна партія та «Самопоміч» дають 50 — 70% голосів своїх фракцій на підтримку чинних законів.

Є багато законопроектів, за які складно не голосувати. Неможливо буде пояснити своїм виборцям, чому політична сила не підтримала законопроект. За 2 роки було прийнято 15 законопроектів, які регулювали питання соціального захисту військовослужбовців та учасників АТО. Парламент робить правильну роботу, але замість того, щоб прийняти один або декілька цілісних законопроектів, парламент грає у марафон, показуючи учасникам АТО і представникам ЗСУ, як він турбується про їхні пільги, покращення певних соціальних умов.

Михайло Кукін: Є чимало журналістських думок щодо того, навіщо парламентська сила влаштовує блокаду, коли вона може підготувати якісні законопроекти і блокувати Верховну Раду, домагаючись ухвалення цих документів.

Олексій Кошель: Є багато думок щодо блокади. Окрім всього іншого, блокада — це досить серйозна економічна зброя, яка б’є по підприємствах і громадянах України, які перебувають на окупованій території.

Але я завжди був прихильником тези про те, що економічну зброю повинна використовувати тільки держава. А парламентарі мають проявляти свою діяльність передусім в стінах парламенту, готуючи компромісні законопроекти.

Питання блокади мало б вирішуватися у стінах парламенту, але не обов’язково на рівні законопроекту.

Питання блокади з’явилося, тому що більшість парламентарів не розуміють, яка голосна стратегія держави щодо окупованих територій. Мене вражає приклад Грузії, яка свого часу застосувала дві різних стратегії до Абхазії та Південної Осетії. Якщо з Абхазією був повний бойкот, чоловіки призовного віку не могли перетинати лінію розмежування. В Південній Осетії грузинська влада закривала очі навіть на контрабанду і відкривала всі можливості для співпраці.

Зараз окремі депутати і блокувальники говорять тільки про питання переміщення товарів, але ми не говоримо, що чоловіки призовного віку, які теоретично можуть служити в збройних підрозділах так званих «ЛНР», «ДНР», можуть вільно перетинати лінію розмежування.

Олена Терещенко: Пане Олексію, ви сказали, що 85% часу своїх виступів політики витрачають на взаємні звинувачення, лише 15% часу іде на обговорення теми засідання.

Олексій Кошель: Наше дослідження стосувалося аналізу роботи погоджувальних рад впродовж 2017 року. Погоджувальна рада повністю перетворилася у формат ток-шоу.

Погоджувальна рада — це робочий інструмент. Представники фракцій повинні зібратися і вирішити, як парламент буде рухатися.

Я думаю, що потрібно перевести роботу погоджувальної ради у закритий режим.

Михайло Кукін: Сьогодні більшу роль відіграє Адміністрація президента, ніж парламент.

Олексій Кошель: Вчора було голосування за призначення виборів сільського голови окремої територіальної громади. Рішення було прийнято з п’ятої спроби. Це показник хвороби українського парламенту. Всі повинні зрозуміти, що всі фракції перебувають в одному човні. Зараз парламенту важливо прийняти внутрішній формальний чи неформальний документ, можливо, «пакт про ненапад», щоб вивести за рамки політичних протиріч принаймні питання реформ.

Є підстави говорити, що окремі фракції, зокрема Опозиційний блок, працюють у форматі бойкоту. За два місяці у парламенті відбулося близько 500 голосувань. Лідер фракції Юрій Бойко проголосував лише двічі. 498 разів він не голосував.

До провладних партій, БПП і «Народний фронт», є претензії щодо явки.

Михайло Кукін: Опоблок і «Батьківщина» майже не критикують одне одного. Це свідчить про кулуарну природу нашого парламенту?

Олексій Кошель: За останнє півріччя ми проаналізували головні заяви політиків, тобто ту інформацію, яка була оприлюднена на офіційному сайті партії та у Фейсбуці. Ми побачили лише поодинокі негативні згадки. Ми маємо підстави говорити, що дві фракції не критикують одна одну.

Я думаю, що партія «Батьківщина» перебуває у форматі довготермінової підготовки до виборів, працює з огляду на 2019 рік. Їм важливо не набувати ворогів. Ми не виключаємо того, що це можуть бути просто домовленості. З іншого боку, це може бути бажанням вийти на певне електоральне поле іншої партії.

Михайло Кукін: Ситуація в парламенті іде до того, що будуть дострокові вибори?

Олексій Кошель: Дострокові вибори неможливі без політичної волі керівництва держави. Ніхто не зможе змусити президента України призначити позачергові вибори відповідно до законодавства.

Вибори мають проводитися за новим законодавством у форматі нової виборчої системи, за 100% пропорційною системою. Якщо ми проведемо вибори за цим законом, ми отримаємо парламент приблизно такої ж якості.