Фото с Facebook-страницы Асоціація УМДПЛ/Association UMDPL
Валентина Троян: Расскажите, как работали над пособием? Вы выезжали в зону АТО?
Евгений Крапивин: Цей посібник присвячений правоохоронним органам в зоні АТО. Ініціатива «Восток SOS» звернулась до нас з проханням присвятити одну з брошур цій темі. І ми взялись за цю роботу.
Ми використовували досвід організації «Восток SOS», яка регулярно зустрічається з переселенцями як в Києві, так і на звільнених територіях.
Головна ідея цього посібника в тому, щоб брати команду з наших працівників і працівників «Восток SOS» та повести у звільнені міста, щоб провести з людьми заняття, як спілкуватися з правоохоронцями в зоні проведення АТО.
Цей посібник розрахований здебільшого не на населення, а на волонтерів, які працюють безпосередньо на цій території.
Анастасия Багалика: Які це базові правила?
Евгений Крапивин: Не одягатись в мілітаризованому стилі, тобто камуфляжі, слідкувати за поведінкою. Мати документ, що посвідчує особу, і без нього нікуди не пересуватись. Не намагатись втекти, чинити фізичний опір, взагалі уникати вчинків, які можуть чинити потенційну загрозу. В цьому випадку є правило підняти руки і показати долоні є універсальним.
Особливо біля лінії зіткнення дуже складно пересуватись цивільним особам, і не бути сплутаними з сепаратистами.
Також пояснювати мету свого перебування тощо.
Треба розуміти, що цивільна особа, яка знаходиться у зоні конфлікту має дуже уразливий стан.
Валентина Троян: Чим на вашу думку відрізняється спілкування з поліцією в зоні АТО, і, наприклад, в Києві?
Евгений Крапивин: В зоні АТО є не тільки поліція, а й СБУ та МВС, і тут я використовую загальний термін — правоохоронці.
Якщо говорити про поліцію, то є ряд особливостей. Наприклад, перевірка документів. Якщо в Києві для цього мають бути визначені законом підстави, то в зоні проведення АТО вони перевіряються за будь-якою вимогою і не потребує ніяких пояснень.
Також є особливості щодо обшуку. Якщо в звичайних умовах обшук проводиться кримінальному процесі за ухвалою слідчого судді, то в зоні АТО достатньо лише постанови прокурора для того, щоб ваше житло було обшукане.
І найголовніше — це превентивне затримання. Тобто можливість затримати особу до 30 діб за певний вид злочинів, які пов’язані з посяганням на національну безпеку та життя правоохоронця. А за законом максимальний термін затримання сягає 72 години. І якщо ви за цей час не постали перед судом, вас мають звільнити. В зоні АТО затримання може тривати і до 30 днів.
Валентина Троян: І хто має право затримувати людину у зоні АТО?
Евгений Крапивин: Таке повноваження надане більшості правоохоронній органів. Це може бути і працівник СБУ, і МВС, і Національної гвардії, і поліції.
Валентина Троян: Чи можуть здійснювати таке затримання представники добровольчого батальйону?
Евгений Крапивин: Вони мають право затримувати, якщо входять до військово-цивільних адміністрацій, але утримувати людей в місці несвободи мають право лише правоохоронні органи.