Человек в зоне АТО должен знать свои права,— правозащитник

О том, как взаимодействовать с полицией в зоне проведения АТО, расскажет редактор одноименного пособия Евгений Крапивин

Ведучі

Валентина Троян,

Анастасія Багаліка

Гостi

Эвген Краплін

Человек в зоне АТО должен знать свои права,— правозащитник
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_kyivdonbass-16-09-03-krapivin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_kyivdonbass-16-09-03-krapivin.mp3
Человек в зоне АТО должен знать свои права,— правозащитник
0:00
/
0:00

Евгений Крапивин Фото с Facebook-странички Евгения Крапивина

Валентина Троян: Расскажите, как работали над пособием? Вы выезжали в зону АТО?

Евгений Крапивин: Цей посібник присвячений правоохоронним органам в зоні АТО. Ініціатива «Восток SOS» звернулась до нас з проханням присвятити одну з брошур цій темі. І ми взялись за цю роботу.

Ми використовували досвід організації «Восток SOS», яка регулярно зустрічається з переселенцями як в Києві, так і на звільнених територіях.

Головна ідея цього посібника в тому, щоб брати команду з наших працівників і працівників «Восток SOS» та повести у звільнені міста, щоб провести з людьми заняття, як спілкуватися з правоохоронцями в зоні проведення АТО.

Цей посібник розрахований здебільшого не на населення, а на волонтерів, які працюють безпосередньо на цій території.

Анастасия Багалика: Які це базові правила?

Евгений Крапивин: Не одягатись в мілітаризованому стилі, тобто камуфляжі, слідкувати за поведінкою. Мати документ, що посвідчує особу, і без нього нікуди не пересуватись. Не намагатись втекти, чинити фізичний опір, взагалі уникати вчинків, які можуть чинити потенційну загрозу. В цьому випадку є правило підняти руки і показати долоні є універсальним.

Особливо біля лінії зіткнення дуже складно пересуватись цивільним особам, і не бути сплутаними з сепаратистами.

Також пояснювати мету свого перебування тощо.

Треба розуміти, що цивільна особа, яка знаходиться у зоні конфлікту має дуже уразливий стан.

Валентина Троян: Чим на вашу думку відрізняється спілкування з поліцією в зоні АТО, і, наприклад, в Києві?

Евгений Крапивин: В зоні АТО є не тільки поліція, а й СБУ та МВС, і тут я використовую загальний термін — правоохоронці.

Якщо говорити про поліцію, то є ряд особливостей. Наприклад, перевірка документів. Якщо в Києві для цього мають бути визначені законом підстави, то в зоні проведення АТО вони перевіряються за будь-якою вимогою і не потребує ніяких пояснень.

Також є особливості щодо обшуку. Якщо в звичайних умовах обшук проводиться кримінальному процесі за ухвалою слідчого судді, то в зоні АТО достатньо лише постанови прокурора для того, щоб ваше житло було обшукане.

І найголовніше — це превентивне затримання. Тобто можливість затримати особу до 30 діб за певний вид злочинів, які пов’язані з посяганням на національну безпеку та життя правоохоронця. А за законом максимальний термін затримання сягає 72 години. І якщо ви за цей час не постали перед судом, вас мають звільнити. В зоні АТО затримання може тривати і до 30 днів.

Валентина Троян: І хто має право затримувати людину у зоні АТО?

Евгений Крапивин: Таке повноваження надане більшості правоохоронній органів. Це може бути і працівник СБУ, і МВС, і Національної гвардії, і поліції.

Валентина Троян: Чи можуть здійснювати таке затримання представники добровольчого батальйону?

Евгений Крапивин: Вони мають право затримувати, якщо входять до військово-цивільних адміністрацій, але утримувати людей в місці несвободи мають право лише правоохоронні органи.