Чому не можна залишати стару виборчу систему та за якими правилами пройдуть майбутні вибори
Людина, яка продає свій голос на виборах, за 500 гривень продає право розпоряджатись своїми майже 100 тисячами гривень – активіст.
Гість студії – Микола Виговський – активіст руху Чесно.
Наталя Соколенко: Поки що діють старі закони, які регулюють вибори: вибори президента за одним законом, вибори парламента – за іншим, вибори до місцевих органів – ще за наступним законом. Є думка про те, щоб перейти до єдиного Виборчого кодексу. 6 вересня активісти, зокрема і наш гість, закликають усіх небайдужих вийти на акцію з вимогою добитися від парламентарів ухвалення цього Виборчого кодексу. Отже, почнемо з опису проблеми. Наскільки велика ймовірність того, що наступні вибори можуть пройти за тими ж законами, які діяли дотепер, і які небезпеки у цьому сценарії?
Микола Виговський: Найбільша небезпека полягає у тому, що залишаться старі правила парламентських виборів, бо проект кодексу, про який йде мова, передбачає дрібні зміни до закону про президентські вибори, але регуляційні зміни до правил обрання парламенту Верховної Ради України. Зараз діє змішана пропорційно-мажоритарна система. Половина парламенту обирається за закритими партійними списками, ще половина на мажоритарних округах. В мажоритарній частині найчастіше перемагає той, хто має більше грошей на рекламу, підкуп виборців по 500 – 700 грн за голос, на продуктові набори, на дитячі майданчики за своєю фоткою на вході. За рахунок цього найчастіше перемагає той, хто потрібен владі, той, хто може профінансувати собі рекламну кампанію, відповідно, це лояльний до влади бізнесмен місцевого гатунку.
На жаль, політика в Україні перетворилась на дуже вигідний бізнес, який працює за формулою “гроші – влада – ще більше гроші”.
Наталя Соколенко: Профінансувати – це скільки грошей?
Микола Виговський: Це мільйони доларів. Відповідно, коли така людина потрапляє у Верховну Раду, вона, в першу чергу, думає, як ці гроші відпрацювати назад, відбити, грубо кажучи. Якщо ми говоримо про закриті списки партійні, по телевізору нам показують красиву першу п’ятірку, в якій журналіст, ветеран АТО, активіст, співачка, спортсмен – будь-хто, хто не має негативного шлейфу. І люди думають, що там такі поважні люди сидять і голосують за них, а насправді в другому, третьому десятку сидять ті люди, які готові заплатити партійним босам від 2 до 20 мільйонів доларів за прохідне місце у списку, і вони проходять до парламенту. Відповідно, вони теж думають, як відбити кошти. І ми маємо ту якість парламенту, яку маємо. На жаль, політика в Україні перетворилась на дуже вигідний бізнес, який працює за формулою “гроші – влада – ще більше гроші”. Виборчий кодекс, який Рада буде розглядати восени, має шанси прийняття на грані, бо стара система не хоче міняти виборчі правила – їм так зручно.
Наталя Соколенко: Є конкретні імена старої системи?
Микола Виговський: Найбільший опір чинить президентська фракція і сам президент. Бачимо також опір від частини Народного Фронту. Ми вимагаємо, щоб на парламентських виборів скасувалась мажоритарка, і перейшли до пропорційної системи з відкритими регіональними списками. Це означає, що ми голосуємо не тільки за партію, а і за людину в цій партії, ми будемо визначати, хто конкретно в цій партії буде депутатом. Зникає мажоритарка – ускладнюється підкуп.
Наталя Соколенко: Акція буде в Києві?
Микола Виговський: В Києві, під стінами Верховної Ради, початок о 9:30 6 вересня. Ми будемо нагадувати, що обіцянки потрібно виконувати.
Наталя Соколенко: Чи можна долучитися до акції, не приїжджаючи до Києва?
Микола Виговський: Можна, в першу чергу, тиснучи на своїх мажоритарників, щоб вони голосували за цей Кодекс.
Питання від слухачки з міста Щастя: У нас уже сколько лет нет выборов: мы президента не выбирали, парламент, ходят слухи, что мы опять не будем голосовать – это не честно.
Наталя Соколенко: У нас є низка населених пунктів, де, на жаль, не відбувались вибори. Чи може тут змінитись ситуація?
Микола Виговський: Я так розумію, там влада не могла забезпечити безпеку виборчого процесу. І це та сумна реалія, з якою ми мусимо і змиритися, і боротися одночасно, бо це наслідки російської агресії на Сході України. Але виборча реформа повинна вирішити це питання і надати можливість голосувати тим, хто живе на підконтрольній території.
Чим більше громадян будуть дивитись за кожним кроком політика, голосувати свідомо, тим краще ми будемо жити.
Наталя Соколенко: Можливо, ви простежуєте, що рівень розуміння участі виборців у виборчому процесі зростає? Є краще розуміння загрози від гречки, підкупу, які призводять до тих результатів виборів, які ми спостерігаємо?
Микола Виговський: Кожен виборець повинен зрозуміти дуже просту річ: ми всі платимо податки. Ми цього можливо, не відчуваємо, бо якщо на роботі нам платять офіційну зарплату, то ми отримуємо вже суму без податків, але податки ми вже заплатили. З кожної покупки ми платимо 20% податку на додану вартість, які йдуть прямо в бюджет, купуємо акцизні товари. За 5 років з кожної людини в бюджет іде близько 90 тисяч гривень. Раз в 5 років до цієї людини приходить хитрий політик, який говорить: “На тобі 500 грн, друже, голосуй за мене або взагалі не голосуй”. І він за 500 гривень продає право розпоряджатись своїми майже 100 тисячами гривень. Поки ми не зрозуміємо, що держава – це наші податки, це ми. Від того, як ми голосуємо, як цікавимось політикою, як ми контролюємо політиків, залежить те, як ми живемо.
Питання від слухача з міста Київ: Щоб швидше переобрати ЦВК, пропоную, щоб всі депутати скинулись державі на ту суму, яку держава заплатила цій ЦВК за 3 роки їхнього панування.
Наталя Соколенко: Тобто оштрафувати депутатів за те, що вони 3 роки не переобирають ЦВК. Які ще можуть бути санкції?
Микола Виговський: Їх треба штрафувати нашими голосами на виборах. Не голосував 3 роки за ЦВК – до побачення, твоя політика закінчилась, ти не вмієш виконувати свої обіцянки. Голосуєш проти виборчої реформи, яку ти обіцяв – до побачення, ми за тебе завтра не проголосуємо. Ми повинні стати тим важелем, який формує владу в державі. Без тотального походу всіх на вибори і активної політичної позиції, політики краще не стануть. Чим більше громадян будуть дивитись за кожним кроком політика, голосувати свідомо, тим краще ми будемо жити.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.