Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський написав заяву про відставку, про що в понеділок 11 червня він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Обговорюємо цю новину, оцінюємо діяльність Павла Жебрівського, говоримо про можливі причини відставки та про те, хто його замінить на посаді з Павлом Островським (Сильні громади Донеччини).
“Із точки зору Адміністрації президента, це може бути й оптимізацією перед виборами, оскільки наступником на цій посаді називають Юрія Гримчака, а він працював у Донецькій області у виборчий період у 2005-2006, був заступником губернатора, знає специфіку регіону і має розуміння виборчих кампаній”.
Сергій Стуканов: У специфіці регіону за ці десять років теоретично щось могло змінитися. Була інформація, що, можливо, на Банковій не задоволені діяльністю Жебрівського. Ви представник громадськості, на ваш погляд, якими завданнями насамперед Жебрівський займався на посаді та чому приділяв найбільшу увагу?
Павло Островський: Думаю, одне із найголовніших завдань, яке ставив перед собою він і його команда, – концентрація ресурсів. Ми бачили те, чого не відбувалося в інших областях, – монополізація капітальних закупівель – ремонти опорних шкіл, ЦНАПів. Всі “найжирніші” замовлення місцеві ради в добровільно-примусовому порядку передали на рівень області. А виявилося, що департамент капітального будівництва обласної адміністрації не спроможний проконтролювати хід і якість цих робіт.
Сергій Стуканов: Із якою метою нагромаджувалися ці ресурси?
Павло Островський: Коли обласна влада сконцентрує ресурс, вона може ним розпоряджатися і якимось чином ділитися з зацікавленими сторонами. Було кілька журналістських розслідувань, які виявляли факти корупції, зацікавлених сторін у певному перерозподілі коштів. Самі тендери на капітальні роботи викликали багато питань. Перемагав один учасник тендеру, роботу фактично виконували три субпідрядники, в тому числі конкуренти на торгах. Зокрема були деякі питання щодо того, що переможця змушували посунутися, віддати учаснику тендера, що програв, більшу частину замовлення. Така концентрація ресурсів показала свою неадекватність і те, що це не працює.
Сергій Стуканов: Низка напрямків на Донеччині потребувала щільної уваги, зокрема це протидія пропаганді. Як можна оцінити діяльність Жебрівського за цим напрямком?
Павло Островський: Щодо інформаційного простору можна сказати, що дійсно є певний прогрес, оскільки було відновлено телевізійну вежу на Карачуні, але все це відбувалося зі значною затримкою від зазначених термінів. Не тільки за участі обласної адміністрації, а також за участі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення було рішення щодо станцій, які мали невеликий радіус, але дозволили розгорнути мережу українських радіостанцій на прифронтовій території, вони покривали частково й окуповані території. Певні зрушення є, але залишаються проблеми, виклики – сигнал із окупованих територій добиває на 70-80 км, аж до Дніпропетровської області, контрзаходів непомітно.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.