Чому Порошенко зустрів безвіз з Кіскою, а не з Дудою?

Гість ефіру — історик, публіцист Олександр Зінченко.

Сергій Стуканов: Що сталося з українсько-польськими відносинами?

Олександр Зінченко: Польсько-українське порозуміння іде коту під хвіст. Ми знаємо навіть, про якого кота ідеться. На жаль, останнім часом більшість політичних рішень в Польщу приймається одноосібно лідером «Права і справедливості» Ярославом Качинським. Якщо говорити про дискусію навколо минулого, то вона дійсно впливають жахливо на наші стосунки протягом останніх кількох років. Традиційно в ці дні відбувається хода в Перемишлі. Українська громада Перемишля іде на цвинтар, щоб поклонитися пам’яті тих українських вояків, які в 1920 році разом з Пілсудським відстоювали польську незалежність від більшовицької навали. Минулого року була бійка. Цього року були задіяні максимально можливі заходи безпеки. Це виглядало просто божевіллям.

Сергій Стуканов: До того, як «Право і справедливість» прийшла до влади, Польща була нашим другом партнером і адвокатом.

Олександр Зінченко: Коли в Україні президентом був Леонід Кучма, а в Польщі Александр Квасневський, дійсно можна було говорити про те, що Україна була підзахисним Польщі, Польща була адвокатом України в ЄС. Зараз безпеку на східних кордонах Польщі забезпечує не НАТО, а українські солдати. Мати російські танки під Любліном — це значно гірше, ніж мати російські танки під Донецьком.

Сергій Стуканов: В процесі євроінтеграції Польща буде дружньою країною?

Олександр Зінченко: Є спільні інтереси в безпековій сфері, енергетичній, культурній. Виникає питання, що м маємо поховати, а що залишити. Мені здається, що спільні інтереси рано чи пізно переможуть.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.