Чи економічно обґрунтоване чергове підвищення цін на електроенергію?

1 березня в Україні підвищать тариф на електроенергію для населення. Коментує експертка Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко

Ведучі

Сергій Стуканов,

Наталя Соколенко

Гостi

Тетяна Бойко

Чи економічно обґрунтоване чергове підвищення цін на електроенергію?
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_kyivdonbass-17-01-24_bojko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_kyivdonbass-17-01-24_bojko.mp3
Чи економічно обґрунтоване чергове підвищення цін на електроенергію?
0:00
/
0:00

Наталя Соколенко: Наскільки економічно обґрунтоване підвищення цін на електроенергію, що очікується 1 березня?

Тетяна Бойко: З економічної точки зору обґрунтувати можна все. Тариф складається з вартості електроенергії, поділеної на обсяг реалізації. Залежно від того, як обґрунтована кожна складова, виходить відповідний тариф.

Це підвищення анонсували ще в 2014 році, коли ми мали інший курс долара, не зовсім розуміли, якою буде економічна ситуація. Це передбачало декілька етапів за три роки: підвищення на 40-50%, далі на 25 і 30% для середнього класу споживачів. В той же час бізнес платить набагато більше: і за себе, і частку, яку не доплачують споживачі (перехресне субсидування).

Тетяна Бойко «Громадське радіо»

Сергій Стуканов: Після того, як ми зробимо останній етап, буде ухвалено нове рішення чи на цьому зупиняться?

Тетяна Бойко: Я не маю достатньо інформації, щоб говорити цифрами. Це останнє з анонсованих підвищень. Але за моїм особистим прогнозом, воно буде не останнім.

(телефоном до розмови долучається слухач із Києва)

Микола: Порядку в цінах на газ та електроенергію нема. Досі предметно про це ніхто не говорить, крім експертів. Якщо доля електроенергії в атомній енергетиці 60%, чому ми маємо платити ціну за електроенергію ДТЕКу? І де тут правда?

Тетяна Бойко: Так сталось, що в нас на ринку електроенергетики в більшості все поділено. Тому я не готова коментувати, чому так сталося, що 70-80% теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Ми маємо, що маємо. Минулого року тариф теплової генерації регулювався в ручному режимі. Була прийнята методика розрахунку оптової і ринкової ціни із врахуванням вугілля за формулою «Роттердам плюс». Є і свої плюси, і мінуси. Дійсно, це досить високий тариф теплової генерації, левову частку якої отримує ДТЕК. Але частка різноманітних непрямих дотацій поступово зменшується. Напевно, ринково правильно мати високі тарифи, але зменшувати дотації в ручному режимі.

Минулого року було падіння атомної енергетики, зараз ситуація відновилася. Атомний тариф на сьогодні найдешевший. Але я не впевнена, що саме на атомну енергетику ми повинні робити ставку. Але, очевидно, що це зараз один з ключових векторів для забезпечення стабільності електрогенерації.

Сергій Стуканов: Гроші, які ми будемо сплачувати, йтимуть на модернізацію і розвиток чи в спосіб зловживань потраплятимуть в кишені обмеженого кола людей. Чи можу я, як споживач, бути впевненим, що мої кошти йдуть туди, куди б мали?

Тетяна Бойко: Це ключове питання, на яке потрібно дати відповідь. Вектор, що вибрав уряд, на відмову від дотування перехресного субсидування в різних видах — правильний, це курс на ринок. І це пов’язано з підвищення тарифів, принаймні в короткотерміновій перспективі. В довготерміновій перспективі ринок, мабуть, відіграє свою роль і можна буде очікувати поступового зменшення. Але, очевидно, воно не буде таке, як раніше. Тут важливе питання: як зробити так, щоб ці гроші не кралися. Коли буде ринок, буде і багато гравців, а красти буде невигідно.

Якщо говоримо про ціни та тарифи, величезну роль відіграє Національна комісія, що здійснює регулювання ринку і комунальних послуг. Чи правильно вона діє? Я на 90% згодна з рішенням НКРЕКП. Але, думаю, вони недостатньо інформують населення про свої дії.

(Телефоном долучається слухач): Вы говорите про рыночную экономику. Есть 9-тиэтажный дом с верхней подачей тепла: на 9 этаж подается 65 градусов (хотя положено 95), а на первый этаж 29 градусов.

Тетяна Бойко: Якщо в будинку нема організованих співвласників, ніхто за вас не буде зацікавлений в тому, щоб подавати вам якісний продукт. Можна і без створення ОСББ, але легше контролювати, коли є юридична особа, яка може представляти ваші права. Може бути й ініціативна група мешканців. Потрібно звертатися до виконавця послуг. Якщо це Київ, у 70% випадків — Київенерго. Температура теплоносія, насамперед, залежить від погодних умов. Краще в такому випадку поставити автоматичну систему погодного регулювання. Виконавець послуг подає тепло в будинок, а не на 1-й чи 9-й поверх. Тому це проблема самого будинку.

Наталя Соколенко: Як її вирішити?

Тетяна Бойко: Це свідчить про те, що в будинку незбалансована система теплопостачання. Щоб її збалансувати, ставляться балансувальні клапани. Очевидно, такі заходи не буде робити підприємство-монополіст, тому найбільш реальний варіант для людей — створити ОСББ, частину коштів вкласти самим, а частину взяти в органів місцевого самоврядування, адже зараз є дуже багато програм.