Чи подорожчає світло після ухвалення Закону «Про ринок електроенергії»?

Ця подія викликала величезні емоції з боку критиків цього закону, лунало дуже багато звинувачень.

Спробуємо розібратися, що відбулося, з головою всеукраїнського Агентства інвестицій та сталого розвитку і эксперткою групи «Реформа енергетичного сектору» Реанімаційного Пакету Реформ Юлією Усенко.

Дмитро Тузов: Як ви як частина експертного середовища поставились до того, що парламент проголосував за цей закон?

Юлія Усенко: Ми вітаємо, що закон нарешті прийнятий, над ним працювали біля двох років, до нього було розроблено до двох тисяч правок — це тривала, кропітка робота. Закон розроблявся на виконання зобов’язань щодо заснування договору про енергетичне співтовариство. Україна має таке зобов’язання і має займатися реформуванням ринку, гармонізуючи своє законодавство до європейських норм.

Слід зазначити, що цей закон набуває критики, але хочу звернути увагу на те, що на сьогодні діє закон, прийнятий ще в 2013-му році про засади функціонування оптового ринку електроенергії, яким в тому числі передбачено запуск нового ринку вже через два місяці, тобто з липня цього року. І говорити, що Україна готова в цьому році до запуску цього ринку, не можна, адже дуже мало зроблено для того, щоб запустити цей ринок, ми не встигаємо.

Наталя Соколенко: Що означає для звичайних громадян ця реформа?

Юлія Усенко: Головне — споживач матиме можливість вибрати собі постачальника. Це відбудеться не одразу, тому що потрібно підготуватися до запуску цього ринку. Закон передбачає два роки підготовки, потім ще рік перехідного етапу.

Споживач матиме можливість вибрати собі постачальника

Наталя Соколенко: Тобто за три роки ми зможемо індивідуально замовляти собі електроенергію в певного постачальника, а не в одного? В Києві зараз це «Київенерго», яке перебуває під контролем Рината Ахметова.

Юлія Усенко: Так, вірно. Сьогодні постачальник в регіоні — це обленерго, і споживач може отримувати електроенергію виключно від цього постачальника. Є ще так звані незалежні постачальники, але їм не цікаві побутові споживачі, їх цікавлять крупні промислові споживачі з рівномірним графіком споживання, вони собі їх обирають за принципами роботи, які їм зручні на ринку. Тобто звичайний споживач залишається без вибору, він вимушений отримувати електроенергію і всі йому потрібні послуги від однієї енергокомпанії.

Наталя Соколенко: А буде не так?

Юлія Усенко: Якщо ми запровадимо новий ринок та відкриємо його для інших гравців, споживач матиме більший вибір, будуть різні пакети цін, і будуть створюватися умови для того, щоб покращувалася якість надання цих послуг.

Дмитро Тузов: Звідки візьмуться конкуренти, ми ж маємо справи з монополіями — це лінії електропередач, генеруючі компанії? Я так розумію, що конкуренти зайдуть в ту ж інфраструктуру, якою користується «Київенерго»?

Юлія Усенко: Так, правильно. Але в законі передбачено розділення діяльності обленерго — це збут електроенергії і розподіл, тобто експлуатація мереж, передача електроенергії і постачання — це будуть абсолютно різні юридичні особи, і окремо генерація.

Ви правильно робите зауваження, що все одно все залишається в одних руках. Питання монополії, на погляд більшості експертів, — це питання політичної волі. Паралельно ми маємо відкривати ринок. Зараз ми маємо зв’язки з енергосистемою Російської Федерації, в нас вона працює паралельно з системою країн СНД, Балтії. Потрібно зараз забезпечити виконання всіх заходів для того щоб побудувати зв’язки з Європейським Союзом і плавно синхронізуватися в їхню мережу.

Закон передбачає два роки підготовки, потім ще рік перехідного етапу

Дмитро Тузов: Тоді ми матимемо постачання електроенергії з закордону?

Юлія Усенко: Так, вірно.

Дмитро Тузов: Але сьогодні Україна продає електроенергію?

Юлія Усенко: Так, продає. Але ми маємо забезпечити вільний ринок, який буде працювати в обидві сторони, тоді буде досягатися найбільший ефект — коли ми і експортуємо, і імпортуємо

Дмитро Тузов: Критики цього закону говорять, що знову буде підвищення цін для населення, і з рештою за все заплатять прості люди.

Юлія Усенко: Я дуже часто чую, що запуск нової моделі ринку підвищить ціни абсолютно для всіх споживачів. Так і є. Але давайте будемо відвертими — за все платить споживач і на сьогодні. Хіба не видно, що піднімаються тарифи і зараз? У нас ринок знаходиться в ручному регулюванні, ціни встановлює регулятор — НКРЕ КП вже заклали навесні минулого року «Роттердам +» в оптову ринкову ціну, і фактично це впливає на ріст тарифів на сьогодні.

Я дуже часто чую, що запуск нової моделі ринку підвищить ціни абсолютно для всіх споживачів. Так і є. Але давайте будемо відвертими — за все платить споживач і сьогодні

Наталя Соколенко: Народний депутат Олексій Рябчин пише, що подавав правки до цього закону, щоб захистити громадський електротранспорт, який не зможе існувати за ринкових цін, оскільки поки що несе соціальне, а не комерційне навантаження. Це означає, що стрімко може подорожчати проїзд в електротранспорті у зв’язку з новим законом?

Юлія Усенко: Я не знаю, що мав на увазі пан Рябчин, але з того, що я почула, скоріше за все іде акцент на те, що будуть підвищуватися тарифи на електроенергію, і вони будуть підвищуватися абсолютно для всіх, і це також вплине і на електротранспорт.

Але ми знаємо, що через підвищення цін на електроенергію Метрополітен Києва вже анонсував підвищення ціни на проїзд. Тобто говорити, що ціни піднімуться через прийняття цього закону, не можна, треба бути об’єктивними, вони в будь-якому випадку сьогодні підвищуються.

Дмитро Тузов: Ми знаємо, що олігархи, які продають електроенергію населенню, не сплачують за користування електромережами, які є комунальним майном, нашим з вами майном. Цей закон якось регулює ці стосунки, коли громада володіє майном, яким користується власник, а власник збирає кошти за електроенергію, але не сплачує кошти за користування електромережами громаді.

Юлія Усенко: В рамках діючого законодавства теж є така норма, як спільне використання мереж. Нічого не буває безкоштовним, споживач в будь-якому випадку сплачує за все, чим він користується. Це лягає в тарифи.

Але я хочу звернути увагу на те, що в діючій моделі енергоринку багато ручного регулювання, тарифи встановлюються регулятором на основі розрахунків, які подають самі енергокомпанії, закладають туди інвестиційні програми на розвиток електромереж та ті заходи, які вважають за потрібне. І регулятор приймає рішення, чи вони економічно обґрунтовані.

Новим законом надається шанс послабити ручне регулювання, забезпечити можливість встановлення більш вільного формулювання цін, він створює більш ринкові механізмами в цій галузі.

А що стосується користування електромережами, приєднання до електромереж, це і на сьогоднішній день не є безкоштовним.

Новим законом надається шанс послабити ручне регулювання, забезпечити можливість встановлення більш вільного формулювання цін

Дмитро Тузов: Величезний резонанс викликало положення про сплату ціни за підключення до електромереж.

Юлія Усенко: Так, тут питання до регулятора. За ефективність впровадження рикну електроенергії ці два роки підготовки відповідають Кабінет Міністрів і регулятор. І зараз все сильно буде залежати від регулятора, адже відповідно до вимог третього енергетичного пакету ЄС він має бути незалежним в своїх рішеннях.

Якщо він буде приймати рішення в угоду монополіям і олігархам, то буде під великим питанням досконалість цього ринку.

Тому ми сподіваємось, що відбудеться політична воля, і ми отримаємо незалежні рішення від регулятора.

Дмитро Тузов: Чи означає поява конкурентів на ринку те, що будуть будуватися додаткові мережі?

Юлія Усенко: Якщо ми залишатимемо стару інфраструктуру, яка зношена і морально, і фізично, то цей ринок нікому не буде цікавим, та нас ніхто не синхронізує з європейською мережею, тому що ми не будемо відповідати тим стандартам. Отже, ми дуже очікуємо, що на ринку будуть з’являтися нові мережі, які відповідають сучасним технологіям і стандартам.

Діюча модель не цікава європейським гравцям, і тут будуть продовжувати діяти ті учасники, які вже заявили себе на ринку, а їм не цікаво запускати сюди когось нового.

Дмитро Тузов: Я чув думку підприємців з Нідерландів, які розвивають свій бізнес в Україні, і вони говорять, що в Нідерландах вони за електроенергію сплачують менше, ніж в Україні. Чи це відповідає дійсності?

Юлія Усенко: Я теж чую такі ствердження, що в Україні вже за діючих умов ціна на електроенергію навіть стає більшою, ніж в деяких європейських країнах. Тому говорити, що запуск нової моделі зможе перевищити ці ціни, які є на сьогодні в рази…так, це відбудеться.

Дмитро Тузов: Яка кореляція до європейських цін у нас можлива, якщо в нас вже електроенергія коштує дорожче, ніж в Європі?

Юлія Усенко: Я вам наведу приклад того, що відбувається з трансформацією ринку, коли його намагаються таким чином відкривати. В свій час такі країни, як Литва, Латвія, Естонія, коли почали гармонізувати своє законодавство з нормам ЄС, відкривати цей ринок і відмовилися від російської електроенергії, в них ціна дійсно підвищилася. Але коли Швеція проклала до них лінії електропередач, налагодила електричні зв’язки і вони запустили на ринок нового гравця, в них ціна на електроенергію впала. Але це відбулося не за рік, не за два, це тривалий процес. Те саме очікує і Україну.

Спочатку, я впевнена, маніпуляції будуть, тому що державні руки певних груп володіють мережами і генерацією, але ті регуляторні акти, які має розробити Кабмін і регулятор, повинні створювати такі умови, щоби було бажання будувати тут зв’язки і щоб було бажання інших гравців заходити на ринок України.