Чи запрацює Суспільне мовлення з 1 січня?

Про бюджет на Суспільне мовлення в 2017 році і створенна ПАТ НСТУ говоримо з заступницею шеф-редактора «Детектор медіа» і членкинею Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світланою Остапою.

Ірина Славінська: Коли стартує Суспільне мовлення? Яка з дат, які звучать в медіапросторі, є правильною?

Світлана Остапа: Всі з нетерпінням чекають першого січня, тому що в суспільстві є думка про те, що Суспільне мовлення має бути запущене саме 1 січня. Так відбувається вже багато років.

Крім того, дата 1 січня звучала у багатьох попередніх проектах закону. Це було 1 січня 2008 року, 1 січня 2012 року і так далі. Найймовірніше, що ПАТ НСТУ буде створено у січні 2017 року. Це точно відбудеться не 1 січня, але усі передумови для створення ПАТ НСТУ є.

2 найголовніші передумови для створення ПАТ НСТУ: прописане окремим рядком у бюджеті на наступний рік фінансування ПАТ НСТУ і ухвалення Кабміном статуту ПАТ НСТУ.

Ірина Славінська: 28 грудня Кабмін одноголосно ухвалив статут Національної Громадської телерадіокомпанії України як ПАТ — Публічного Акціонерного Товариства. Олег Наливайко — голова Держкомтелерадіо, сказав, що цим проектом пропонується здійснити приватне розміщення першого випуску простих іменних акцій ПАТ НСТУ у кількості 2 млн. 542 тис. 273 штуки номінальною вартістю 1000 гривень кожна. Що це за акції?

Світлана Остапа: Це одна з тих необхідних речей, без яких не зареєструють юридичну особу ПАТ НСТУ. Ми перетворюємо державне мовлення — понад 30 суб’єктів, які наразі об’єдналися під парасолькою Національної телекомпанії, в ПАТ НСТУ. Обіцяли нам це зробити у 20-х числах січня наступного року. До цього часу треба зібрати всі необхідні документи і зареєструвати у реєстратора юридичну особу.

Дмитро Тузов: Чи означає це, що кожен громадянин України може стати співвласником Суспільного мовлення, придбавши собі акції?

Світлана Остапа: 100% цих акцій належатиме державі. Вони не продаються.

Люди питають, що змінилося, адже раніше і без того було державне мовлення, а зараз акції належать державі. Змінилось те, що раніше влада призначала керівництво усіх державних мовників, а тепер керівництво Суспільного мовлення буде обиратися Наглядовою радою. Друга відмінність в тому, що тепер в бюджеті прописана стала цифра — 0,2% від бюджету. Наступного року це мало би бути 1 млрд. 300 млн., але, на жаль, цих 300 млн. не вистачає. Окремою програмою на фінансування ПАН НСТУ було ухвалено понад 970 млн. гривень. Окремою програмою на наступний рік буде також фінансування Євробачення. Це теж значна сума.

Ірина Славінська: У різних країнах існують різні інструменти фінансування Суспільного мовлення, зокрема з податків громадян. Ці стабільні зарезервовані відсотки у бюджеті України — це відсотки з чого?

Світлана Остапа: Це весь наш бюджет. Тобто 0,2% від загального бюджету. Ми не можемо придбати акції, але ми є співвласниками ПАТ НСТУ, так як їх бюджет формується з наших податків.

У Литві Суспільне мовлення фінансується з двох податків — акцизу на горілчані і тютюнові вироби і ще одного акцизу. Тобто це сталі цифри. Механізм їхнього фінансування вважається одним з найкращих у світі.

Дмитро Тузов: Можливо, в подальшому держава планує поділитися акціями?

Світлана Остапа: Я думаю, що це питання навіть не десятиріччя. Зараз нам потрібно пройти складний процес перетворення. Це величезний майновий комплекс, величезні земельні ділянки, величезний людський ресурс — понад 7000 працівників.

Після того, як буде зареєстрована юридична особа, уряд має ухвалити кілька важливих постанов, без яких неможливо призначити тимчасово виконуючого обов’язки керівника ПАТ НСТУ. Поки буде відбуватися конкурс на обрання голови правління. Цей керівник буде призначений буквально на 3-4 місяці наступного року. Крім того, мають ухвалити фінансові документи та бюджетні програми для реалізації вже затвердженого бюджету. В січні ця система буде фінансуватися за тимчасовим кошторисом, а вже потім мають розробити фінансування працівників за новою схемою. Наглядова рада збереться після реєстрації юридичної особи. Всі члени Наглядової ради обрані ще торік. Тепер Держкомтелерадіо, як акціонер, має ухвалити положення про діяльність Наглядової ради. Ми збираємось, обираємо своє керівництво — голову, заступника і секретаря, а потім одразу оголошуємо конкурс на голову правління. Цей конкурс триватиме майже 2 місяці. Претенденти мають прийти на конкурс зі своїми стратегіями розвитку Суспільного мовлення. Після того, як буде обрано голову правління, він приведе своє правління, яке ми також маємо затвердити. Тоді вже відбудуться кардинальні зміни у структурі ПАТ НСТУ.

Дмитро Тузов: Які саме зміни плануються? Хто працює над стратегією?

Світлана Остапа: В січні буде запущено юридичну особу, а робота над смисловим наповненням ефіру почнеться не раніше, ніж влітку чи восени 2017 року. Новий керівник зі своїм правлінням має перетворити всю структуру ПАТ НСТУ, яка дісталася йому у спадок від державного мовлення, у те, що він пообіцяв у своїй стратегії. По закону це має бути 2 телеканали Суспільного мовлення і мінімум 3 радіо-канали. Також він має прописати, що буде з регіональними каналами і скільки працівників залишиться у цій системі. Наприклад, прийде керівник, що залишить 5000 чи 3000 працівників. Литва проходила цей шлях дуже довго. На початку в них було близько 2500 працівників, зараз залишилось трохи більше 500. Там працюють журналісти, що виробляють інформаційний продукт. Решту програм вони обирають на конкурсі. У нас зараз в штаті є обслуговуючий і технічний персонал — сантехніки, електрики, прибиральниці. Вони всіх цих людей вивели за штат.

Ірина Славінська: Такий аутсорс після запуску ПАТ НСТУ буде можливий в українських реаліях?

Світлана Остапа: Буде. Це нормальне явище, яке вже показало свою ефективність у всьому світі.

Ірина Славінська: Як захистити тих працівників, які будуть звільнені? Як захистити майбутню модель штату?

Світлана Остапа: Якщо це скорочення, то всі соціальні гарантії мають бути забезпечені. Якщо люди мають намір працювати і далі, то треба поговорити з тими, хто може допомогти створити продакшени. Проводити якусь атестацію, як у поліції, скоріше за все ніхто не буде. Дуже важко провести атестацію творчих працівників.

Дмитро Тузов: Чи є розуміння того, що має показувати Суспільне мовлення?

Світлана Остапа: Звичайно. Згідно з законом, ми не маємо втручатись в редакційну діяльність. Але загальне бачення є. Тим більше, члени Наглядової ради прописали місію Суспільного мовлення, яку вписали в проект статуту. На етапі погодження юристи Кабміну сказали, що у нас в статуті не може бути слова «місія», тому що ніколи раніше в статутах вони такого слова не бачили. Тому вони замінили слово «місія» словом «мета». Але мета залишилась тою, яку прописали члени Наглядової ради.

Ірина Славінська: І що там?

Світлана Остапа: Коротко про головне: Суспільне має бути для суспільства, а не для влади. Вже зараз можна подивитися новини НТКУ і побачити, що їхні новини не є для влади. Вони не є «паркетними», вони є збалансованими.

Ірина Славінська: Обласні державні телерадіокомпанії в майбутньому гіпотетично будуть філіалами суспільного мовлення на місцях. Там є проблеми з «паркетом». Джинсою це назвати важко, бо немає доведеного факту замовлення.

Світлана Остапа: Цього року в деяких регіонах пройшли тренінги новинарів. Туди за сприяння Ради Європи поїхала команда тренерів. Наші моніторинги засвідчили, що там, де кореспонденти пройшли такі тренінги, новини стали кращими і збалансованішими. Я думаю, що це від незнання.

В регіональних ЗМІ працюють 60% людей, які не вчилися на факультетах журналістики. Тобто вони не дуже обізнані зі стандартами журналістики та етичним кодексом журналіста. Вони звикли робити те, що їм говорили. Коли вони дізнаються, що існує зовсім інша реальність, вони починають змінюватись.

Тепер у регіональних новинах менше «паркету» — більше людей.

Дмитро Тузов: Чи є розуміння того, що канал має бути не тільки соціально орієнтованим, а й популярним. Тому що немає сенсу робити програми, які ніхто не буде дивитися.

Світлана Остапа: Думки в Наглядовій раді з цього питання розійшлися. Хоча більшість членів Наглядової ради дотримуються тої думки, що рейтинги є важливими. Середній показник рейтингів Суспільного телебачення в Європі — 3 місце, а Суспільного радіо — 1 місце. До 60% людей слухають Суспільне радіо в багатьох країнах. Я вважаю, що рейтинги важливі для того, аби слідкувати за динамікою проекту. У нас рейтинги не пов’язані з комерційною метою отримання реклами. Комерційні канали роблять все для того, щоб рейтинги були високими. Здебільшого це скандальні новини і програми. Дуже популярними є талант-шоу і спортивні змагання. Тут завжди перевага на боці Суспільних мовників, тому що саме вони показують такі міжнародні змагання. Також дуже добре дивляться новини. Новини Суспільного мовника є більш збалансованими.