Чи зможуть нацменшини навчатися в школі рідною мовою? Коментує Павло Хобзей

Заплановані зміни щодо мови викладання розпочнуться в навчальному році 2020 року:

“Стаття сьома у редакції, прийнятій ВРУ, трохи змінює підходи до навчання учнів національних меншин. На сьогодні ситуація така, що у всіх трьох ступенях школи навчання в школах меншин здійснюється мовою національної меншини. Тобто в цих школах вивчення державної української мови йде лише на уроках української мови та літератури.

Ця ситуація робить так, що громадяни України, особливо, з Берегівського і Виноградівського районів, де вчаться угорською мовою, ЗНО з української мови можуть скласти приблизно 40%. Ця ситуація дуже насторожує, бо ми фактично не даємо цим людям можливості реалізуватися в рідній державі.

Тому парламент прийняв рішення, що з 2020 року право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах. В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини”, — говорить Павло Хобзей.

Ірина Славінська: Чи можна пояснити на прикладах,  хто є національним меншинами України, хто корінними народами?

Павло Хобзей: Є постанова ВРУ, що корінним народом Криму (а Крим — це Україна) є кримські татари. Інші — національні меншини. Якщо буде прийнятий певний документ, який зробить перелік корінних народів, норма для корінних народів буде поширюватися і на інших.

Ірина Славінська: Скільки потрібно дітей в класі чи в школі, які були б представниками національних меншин України, щоб реалізувати їхню можливість та право на навчання мовою нацменшини?

Павло Хобзей: На сьогодні норматив — вісім осіб. Мають зібратися батьки цих осіб, які претендують на навчання мовою національних меншин, тоді можна відкривати клас.

Ірина Славінська: Тобто, говорячи про національні меншини України, окремі класи з навчанням мовою національної меншини можуть існувати лише на рівні дошкільної та початкової освіти? Згідно з новим законом про освіту, в якому класі закінчується початкова освіта?

Павло Хобзей: У четвертому класі. Є перехідний період до 2020 року. В Прикінцевих положеннях зазначено, що під час цього періоду особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Норма закону відповідає і Конституції, і Європейській хартії регіональних мов і мов меншин

Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано. А в наступному році з 1 вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини. А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини.

Ірина Славінська: Чи закон передбачає кількість предметів рідною мовою для нацменшин, які можна буде вивчати в школі?

Павло Хобзей: На сьогодні його нема і не може бути, бо норма закону проголосована позавчора. Коли закон вступить в дію, ми створимо робочі групи і будемо думати над цим питанням. Думаю, до березня квітня підготуємо перелік.

Ірина Славінська: Цим переліком має опікуватися МОН чи можна приймати рішення на місцях?

Павло Хобзей: МОН завжди розробляє типові навчальні плани. Але є значна варіативна частина. І відносно цієї частини рішення приймає школа — визначає ті предмети, які стосуються варіативної частини. А інваріантна частина буде визначатися нами. Це ті предмети, з яких ми друкуємо підручники.

Ірина Славінська: Там, де йдеться про можливість слухати низку дисциплін рідною мовою нацменшини, корінного народу, де йдеться не про місця їхнього компактного проживання, яким чином буде забезпечуватися потреба у вчителях, які би володіли рідною мовою?

Павло Хобзей: Буде забезпечуватися так, як забезпечувалася і зараз. Там, де є можливість, є фахівці, це право буде надано. Якщо люди живуть на території, де ми не можемо це зробити, буде вибір: переїхати там, де це можна здійснити, або просто йти в школу з українською мовою викладання.

Ірина Славінська: Скільки на рік є запитів на здобуття освіти не українською, а іншими мовами?

Павло Хобзей: Зараз близько 10% учнів навчаються іншими мовами, 90% навчаються українською мовою. З інших мов більшість навчаються російською мовою, польською мовою маємо п’ять шкіл, угорською біля 176, румунською трохи більше, бо вони є в Закарпатті і в Чернівецькій області, але це теж менше 200. Кілька шкіл молдавською, одна словацькою в Ужгороді, зараз ми робимо школу кримськотатарською мовою.

Ірина Славінська: В статті 7 є згадка про можливість викладати певні дисципліни англійською чи іншими мовами. Про що саме йдеться?

Павло Хобзей: В законі (стаття 7, пункт 4) йдеться, що в закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами — державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Євросоюзу.

В першу чергу, це стосується вищої школи, щоб заохотити студентів з інших країн. Найбільшу популярність мають курси, які викладаються англійською мовою, тому закон не може ставати на перешкоді навчанню іноземців в нашій держав, якщо ми забезпечуємо якість і маємо ресурси.

Ми теж маємо школи, частина класів яких для дітей дипломатів є відповідною мовою. Вони не отримують наш атестат, але існують і закон їх не забороняє, тому ми не могли законом забороняти школи, які вже існують.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.