Громадське радіо
Декілька думок із цього приводу від активіста громадської організації «Сильні громади» Валентина Краснопьорова.
На його думку, дуже важливою є співпраця в громаді навколо вирішення певних проблем та загальногромадські проекти:
«Якщо ти створюєш стратегію разом із громадянами і реалізуєш її разом із громадянами, ти включаєш великий потенціал — соціальний капітал. Ти знаходиш кадри в суспільстві. Так працює західна демократія — процесом делегування і максимального залучення громадян до прийняття рішень.
Загальна система СРСР впала, розпалася на республіки, а в Україні воно розпалося на міста. Там, де центральна влада впала, перманентний конфлікт між групами — вони не можуть знайти начальника. Це, до речі, логічний конфлікт.
Україна має велику властивість. Ми, на відміну від Казахстану, Білорусі і Росії, не даємо можливості цій радянській системі відновитися, ми її постійно валимо. Але проблема в тому, що усвідомлення нелюдськості й неефективності системи не створює спроможності створення замість цієї системи чогось нового. І це є велика проблема українців.
Якими шляхами це виводилося в світі? По-перше, будь-яким чином піднімається соціально-економічний рівень громадян. Є твердження, що 500 доларів і вище вже роблять людину більш ліберальною. Вона розуміє: а чому влада все робить, а чому не я? Також треба працювати з культурою міст: фестивалі, культурні ініціативи, благодійні ярмарки».
Дмитро Тузов: За вашими спостереженнями, яким чином можна розширювати діапазон свідомості?
Валентин Краснопьоров: Обов’язково мають бути загальногромадські проекти, які можуть максимально залучити громаду. В Бахмуті ми працюємо по безпритульним тваринам, в Слов’янську — по сміттю. Наприклад, бізнес починає в чеки вводити гроші на стерилізацію. Це цікаво людям, воно їх чіпляє. Вони готові у великій кількості залучатися до вирішення цього питання.
І тут також дуже важливі декілька стадій роботи. Спочатку ти не можеш працювати зі всіма громадянами. Одразу треба працювати з людьми з серйозним соціальним капіталом — яких бачать.
Дмитро Тузов: Кажуть, таких достатньо 3% для початку якісних змін.
Валентин Краснопьоров: От! Ти починаєш із ними працювати, створюєш певний клуб, структуру. Спочатку просто приводиш класного лектора. Зараз ми домовлялися, що вкінці січня привеземо кіборга Миколу Вороніна, який третій поверх сам тримав довгий час у Аеропорту. Це називається: людина з глибоким екзистенційним досвідом. Він бачив багато смертей, сам був на лінії смерті. І він дуже цікаво розповідає, що таке життя. Він живе кожною хвилиною. Ти привозиш таку людину і кажеш, дивіться: ви тут всі конфліктуєте між собою, а він живе кожною хвилиною. Три привозиш таку людину, хороших бізнесменів, громадськість, яка багато чого досягла, філософів, економістів, соціологів і починаєш з ними працювати. І разом із цим паралельно ти запускаєш проекти.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.