Дмитро Стус на посаді директора Музею Шевченка дозволив знищити пам'ятку національного значення - Палац Терещенків - Олена і Мішель Терещенки

Наталя Соколенко: Дмитро Стус має безпосереднє відношення до вашої родини, адже музей Шевченка, директором якого зараз є Дмитро Стус, знаходиться у палаці Терещенків.

Мішель Терещенко: Так, це резиденція мого прапрадіда.

Наталя Соколенко: В скандалі навколо створення фільму виринає ім’я Дмитра Стуса у заяві політичної партії Медведчука, яка має назву Український вибір, адвокат Медведчука цитує там слова Дмитра Стуса наступним чином: “сын поэта Дмитрий Стус более, чем однозначно высказался об этом фильме: “для меня этот фильм смешон и неприемлем”. Ми хотіли запросити Дмитра Стуса до студії, щоб поговорити про його роль у створенні фільму про його батька Василя Стуса, про зв’язки Дмитра з політиками, зокрема, з Медведчуком, але Дмитро не погодився прийти до нашої студії. Нагадайте, будь ласка, обставини, як Дмитро Стус став директором Музею Шевченка?

Олена Терещенко: Він був призначений на цю посаду одноосібним рішенням найвідданішого прихильника Віктора Януковича — Михайлом Кулиняком у січні 2012 року, при цьому без жодного музейного досвіду. Ми не знаємо особисто пана Дмитра Стуса, але те, що він робив і робить на своїй посаді, викликає величезне обурення. Унікальна пам’ятка національного значення була повністю спотворена під час його керівництва. До святкування 200-річчя ювілею Шевченка було прийняте рішення в 2012 році виділити кошти на ремонт та реставраційні роботи. Але була зроблена протиправна реконструкція, тобто перебудова пам’ятки національного значення, з порушенням чинного законодавства України про охорону культурної спадщину, Закону про музеї і так далі. Був замурований центральний вхід, замурували ще з пів-десятку вікон, зняли цінну лепнину, в тому числі, герби родини Терещинків, було знищено частину балконів.

Було “відмито” 32 мільйони і вони просили ще 15 мільйонів – відбулось нецільове використання бюджетних коштів, оскільки кошти були виділені на реставрацію, а відбулась перебудова.

Мішель Терещенко: Як вони могли зняти герб моєї родини з фасаду? Лариса Скорик та Дмитро Стус зняли все.

Олена Терещенко: До речі, Лариса Скорик не має ліцензії на роботу з об’єктами культурної спадщини – яким чином вона була допущена до проектування нікому не відомо. Так само, як компанія-підрядник теж не має відповідної ліцензії. Було “відмито” 32 мільйони і вони просили ще 15 мільйонів – відбулось нецільове використання бюджетних коштів, оскільки кошти були виділені на реставрацію, а відбулась перебудова. На жаль, правоохоронні органи не вжили жодних дій. Будівля досі не введена в експлуатацію, вона протікає.

Наталя Соколенко: Вікіпедія говорить, що 1 квітня 2013 року Дмитро Стус став членом журі поетичного конкурсу від фонду Віктора Медведчука. Того самого Медведчука, який був адвокатом Василя Стуса, від його послуг поет відмовлявся, а сам Медведчук був повністю на боці радянського обвинувачення, радянської прокуратури.

Олена Терещенко: Це ганьба, коли після Революції гідності, призначається знов на посаду людина, яка безкарно спотворює пам’ятку національного значення, тотально сплюндрувала виставку Кобзаря та продовжує московську політику знищення національної пам’яті через деградацію музею.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.