Дримба і окарина чудово звучать у сучасних композиціях, — диригент НАОНІ

Як популяризувати народні інструменти? Рецепт від НАОНІ (Національного академічного оркестру народних інструментів) досить простий – виступати з відомими рок та фольк-групами і осучаснювати репертуар

Ведучі

Михайло Кукін

Гостi

Олег Кунтий

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_kyivdonbass-2017-10-26_kuntii.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/10/hr_kyivdonbass-2017-10-26_kuntii.mp3
Дримба і окарина чудово звучать у сучасних композиціях, — диригент НАОНІ
0:00
/
0:00

Один з яскравих прикладів популяризації такої музики був продемонстрований в цьому році на Євробаченні в Києві, коли Національний академічний оркестр народних інструментів та фольк-гурт ONYKA виступили разом, і прославили і себе, і Україну на всю Європу.

В нашій студії диригент колективу Олег Кунтий.

Михайло Кукін: Виступ з ONYKA – не перший доступ, який вчергове прославив оркестр, адже він існує з кінця 60-х років. В радянські часи він і був радянським, а зараз він осучаснюється, так?

Олег Кунтий: Мабуть карма цього оркестру – завжди бути сучасним. В радянські часи його забороняли через те, що там український інструментарій, а коли художній керівник написав «Запорізький марш», вже тоді намагалися знайти ознаки буржуазного націоналізму.

Але він же не так просто створювався, адже в усіх країнах республіках тодішнього Радянського Союзу вже були свої національні оркестри, а наш оркестр боялися створювати, тому що розуміли, наскільки наш інструментарій і наша музика є потужною силою. І 47 років наш оркестр знаходиться на гребні чогось нового.  

Михайло Кукін: Хоча здавалося б – народні інструменти, що там може бути нового? Це інструменти, які винайдені віки тому.

Олег Кунтий: Дуже цікаво спостерігати за людьми, які йдуть до нас концерти вперше з думками – що там ці народні інструменти можуть, що на тій бандурі можна заграти? Після цього вони до нас ходять ледь не на кожен концерт і приводять із собою друзів. Насправді, хороше нове – це добре забуте старе. А тим паче, коли воно все зміксоване з сучасними виконавцями, з сучасними стилями.

Михайло Кукін: Ви ж грали і зі Скрипкою, з гуртом ВВ?

Олег Кунтий: Ми і будемо грати, бо в нас є цілий гастрольний тур по Україні. Наприклад, 13 числа ми будемо в Луцьку, 14 – в Рівному, далі – Харків, і концерти будуть з Олегом Скрипкою. Також ми готуємо концерт з гуртом «ТІК», перед тим давали концерт з «Другою рікою». Мали співпрацю з Христиною Соловій.

Михайло Кукін: Я ніколи не думав, що такі інструменти як окарина чи дримба можуть так звучати, як вони звучать в обробці відомої мелодії з кінофільму «Місія нездійснена».

Олег Кунтий: Як раз в цій композиції використовується і окарина, і дримба, і саме головне, що вони виконують солюючі партії. Хто міг би сказати, що окарина чи дримба можуть так зазвучати в «Місії»? Окарина взагалі один з найдревніших інструментів, це звичайний шматок глини. Але звучить вона заворожуючи.

Михайло Кукін: І все ж таки ваше завдання – популяризація не просто народних інструментів, але й народної музики.

Олег Кунтий: Так, це наше першочергове завдання. Постало питання, щоб зацікавити молодих слухачів. Ми граємо українську народну музику, ми її популяризуємо, ми популяризуємо українські народні інструменти, тому що їх тільки 40 назв, а ще безліч різновидів. Ми маємо, чим гордитися.

Михайло Кукін: І ми наблизились до того, щоб розповісти, що один з найголовніших інструментів – це скрипка?

Олег Кунтий: Так, і всі  почнуть говорити, що скрипка – це італійський інструмент. Але, насправді, ні. Хто буде мати можливість, зайдіть в Софію Київську і подивіться – в арці намальована фреска, а на фресці зображений інструмент, який дуже подібний на скрипку. І ця фреска датується ХІІ століттям нашої ери. Тобто коли в Європі навіть не думали за такий інструмент, в нас вже він настільки популярно використовувався, що його зображали на фресках.

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.