Екологічний закон в жодній країні не проходив легко, — Любов Акуленко

У студії виконавчий директор Українського Центру Європейської Політики та координатор програми “Сильніші разом” Любов Акуленко.

Ірина Сампан: Що це за закон?

Любов Акуленко: Оцінка впливу на довкілля — це дуже важлива річ в контексті того, що в Україні і в інших країнах можуть бути різноманітні об’єкти, які здійснюють негативний вплив на довкілля. Проблема цього закону полягає в тому, що він не в одній країні не проходив легко. Негативних об’єктів може бути дуже багато. Якщо візьмемо енергетичну сферу, там все відбувається дуже складно, оскільки там багато задіяних структур. А це лише одна сфера. Оцінка впливу на довкілля — це фактично усі сфери, які є.

Друга проблема — методологічна, пов’язана з тим, що, якщо ми подивимось на Європейську директиву, у ній є два списки: об’єкти, які обов’язково потрапляють під екологічну оцінку і об’єкти, які можуть потрапляти під оцінку, але країна сама визначає, робить певні індивідуальні винятки і сама визначає пороги.

Наприклад, побудова стоянки. У нас в законі є, що під ОВД (оцінка впливу на довкілля) потрапляють і стоянки, де більше, ніж 100 машин. У випадку індивідуального аналізу, якщо стоянка біля заповідника, вона потрапляє, якщо в місті — ні. Але ми впираємося в іншу методологічну проблему, яка є в законі, що у нас нема індивідуального підходу. Я розумію, чому. Індивідуальний підхід означає корупцію. Але все рівно, в екологічній системі це нормально. В Європі це є і це логічно. У нас фактично змішаний і обов’язковий і необов’язковий список. До необов’язкового списку порогів нема, визначали самі.

Я аналізувала побіжно. І те, що я бачу, розробники закону вибрали шлях скрізь поставити пороги.

Ірина Сампан: Поясніть, що це?

Любов Акуленко: Наприклад, якщо це зберігання нафти і газу, всі заправні станції мають ці камери зберігання і є спеціальні будівельні норми до розміру резервуарів. Є мінімальний розмір, середній і найбільший. В законі вказаний мінімальний розмір. Під екологічну оцінку попадуть всі. Якби в законі був вказаний середній розмір чи максимальний, це означає, що тільки великі заправні станції потрапляють. Якщо беремо для екологічної оцінки дуже низький поріг, це означає, що в потрапляють всі.

Дмитро Тузов: А хто проводить експертизу?

Любов Акуленко: Міністерство екології.

Дмитро Тузов: Але екологічні інспекції на сьогодні заборонені.

Любов Акуленко: У нас при будівництві проводиться екологічна інспекція. Але вона відрізняється від оцінки впливу на довкілля тим, що при будівництві оцінюється негативний екологічний вплив. Нема такого, що далі оцінюється, який буде екологічний вплив від діяльності підприємства.

У медійному просторі циркулює цитата, що свиноферми на 900 голів прирівняли до атомних станцій. Коли я сама відкрила список, я побачила, що перший список, де дуже жорсткий контроль, — нафтопереробні заводи, теплові електростанції, ядерні електростанції, заводи з переробки ядерного палива, видобування азбесту, хімічне виробництво і … потрапляю на фабрики: курятина і свинина. Але як нами зманіпулювали: у директиві написано, що під цю жорстку оцінку потрапляють свиноферми, де більше, ніж 3000 голів або 900 свиноматок. В медійному просторі відбулася наступна маніпуляція, що свиноферми на 900 голів, уточнення: не на 900 голів, на 3000 голів та 900 свиноматок.

Питання в тому, що, можливо, враховуючи всі корупційні випадки, індивідуальні випадки нам не підходять. Можливо, наразі не треба розглядати цей список там, де не є обов’язкова екологічна оцінка. Розробники хотіли відійти від корупції, але фактично до неї прийшли, ставлячи дуже малі пороги.

Дмитро Тузов: Цей закон є частиною Угоди про Асоціацію України з ЄС. Це означає, що він має бути доопрацьований і знову проголосований?

Любов Акуленко: Там є два варіанти. Можливо, ВРУ подолає президентське вето — це 300 голосів. Думаю, він не набере 300 голосів. Другий варіант — щоб Комітет шукав компромісне рішення. Я бачу це так, щоб розділити об’єкти на два списки: перший — жорсткі, з другим, можливо, почекати. Бо зараз виникає багато питань, те, що в ЄС працює нормально, в нас працює як корупція.