facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Експерт заради експерименту склав ЗНО з випускниками

Своїми враженнями він поділився у студії Громадського радіо

Експерт заради експерименту склав ЗНО з випускниками
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Гість студії — експерт Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Тетяна Трощинська: Для чого ви, будучи дорослою людиною, вирішили пройти зовнішнє незалежне оцінювання?

Єгор Стадний: Може, тут є доля певного азарту. Але насправді це елемент включеного спостереження. Ми, як Аналітичний центр CEDOS, проводимо опитування серед учасників ЗНО через їхні електронні кабінети. Для того, щоб розуміти, як спускається наша анкета в електронні кабінети до учасників ЗНО, краще самому мати електронний кабінет. Тому ми вирішили, що я буду брати участь у ЗНО. Але зрозуміло, що я — геть не та аудиторія, по якій можна щось заміряти.

Тетяна Трощинська: На які моменти ви звернули увагу?

Єгор Стадний: Логістика — це те, що я можу оцінити краще, ніж учасники ЗНО. Знаючи нормативну базу і те, як це мусить бути в теорії, я мав змогу пересвідчитися у цьому на практиці.

Тетяна Трощинська: Як це мусить бути в теорії? І як це було на практиці?

Єгор Стадний: Я був приємно вражений. Це вражаючого рівня логістика. По всій Україні є тисячі пунктів тестування, де перебувають інструктори, які дуже злагоджено мусять виконувати цю роботу. Інструктори на моєму пункті тестування продемонстрували чудові вміння керувати потоками школярів. Все відбулося дуже спокійно та злагоджено.

Треба розуміти, що це дві сотні школярів. Їх треба швидко розподілити між класами. Вони повинні пройти 30-хвилинний інструктаж. Треба пересвідчитися, що всі все зрозуміли, всі залишили заборонені речі у зазначених місцях і т. д. Тобто видно, що ми досягнули дуже хорошого результату в проведенні ЗНО за ці роки. На жаль, щороку це проходить непомітно. Якби ми були на порозі цього, у нас були б певні огріхи. Зараз це відбувається як по накатаній.

Тетяна Трощинська: Чи є у вас якісь данні щодо того, що можна було б поліпшити? Я маю на увазі думки школярів або їхніх батьків.

Єгор Стадний: Є питання до друку аркушів для тестування, але це результат того, що на тендерах виграє найдешевша пропозиція.

Історія з металодетекторами мене абсолютно не дивує. Мені вона видається більшою мірою штучною. Мені здається, мало голосу самих учасників тестування. Завдяки одному телеканалу ми дізналися про якусь жахливу історію, а голосу самих учасників тестування ми не почули.

Ми всі мали можливість дізнатися про те, що буде огляд. Це огляд, це ніякий не обшук. До вас ніхто не торкається. Цей металодетектор проходить повз вас на відстані 30 см. Вас ніхто не чіпає, до вас навіть не говорять. Але про цей огляд ви дізнаєтеся на сайті УЦОЯО ще за 2 місяці до самого тестування. Ви читаєте про це у своїх електронних кабінетах, у пам’ятках, вам проводять інструктаж перед самим тестуванням

Я в аудиторії не побачив жодного стресу. Всі по одному піднялися з-за своїх парт. Абсолютно тактовний та коректний полісмен спокійно провів металодетектором і за 2 хвилини всі вже повернулися до виконання своїх завдань.

Тетяна Трощинська: Завдяки телеканалам ми також дізналися про те, що всі учасники ЗНО бояться тестування.

Єгор Стадний: Але це страх не перед детектором, а перед тим, як вони напишуть тестування. Це походить від геть неприродної реакції на будь-які тестування в нашому суспільстві. Є суспільства, в яких тестування є буденністю. Люди навіть люблять проходити тестування. У нас тестування сприймається як якась санкція.

Крім того, ми бачимо, як щороку погіршуються результати і падає планка вимог. І конкурс для тих, хто вступатиме у ВНЗ цього року, буде мало чи не найширшим за всі роки. Тому хвилюватися немає про що.

Тетяна Трощинська: Як на вашу думку, чи готова система української шкільної освіти до ЗНО?

Єгор Стадний: Хотілося б, щоб суспільство розуміло, що вимірюється не лише роль школи, а й соціальний бекграунд учня. Тобто ЗНО ніколи і не було термометром, який вимірює роботу вчителя. Є цілий аспект позанавчальних факторів і особистісних факторів, а також аспект самої школи і роботи вчителів. Тобто це дуже комплексна оцінка. Як тільки ми зрозуміємо, що є цілий пакет таких питань, можливо, треба буде до кожного з цих аспектів таргетувати державну політику. Важливо, щоб ми почали робити ще й висновки. Виконавчі висновки, які потім можна запроваджувати.

Сподіваюся, що наше опитування буде цьому сприяти. Ми проводимо його вже вдруге. У 2016 році була перша спроба, у 2017 році буде друга. Надалі, ми сподіваємося, воно буде стабільним. Динаміка тут є надзвичайно важливою. Лише з динаміки ми можемо робити висновки. Також ми сподіваємося на те, що буде реакція міністерства, шкіл та батьків.

Детальніше слухайте у подкасті.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Чому Австрія долучилась до табору Угорщини та Словаччини: розповідає експерт-міжнародник

Чому Австрія долучилась до табору Угорщини та Словаччини: розповідає експерт-міжнародник

«Жіночий підрозділ може бути експериментом» — Ярина Чорногуз

«Жіночий підрозділ може бути експериментом» — Ярина Чорногуз

Макрона перетворюють на головного ворога Росії в Європі — Міхальков

Макрона перетворюють на головного ворога Росії в Європі — Міхальков

Чи готові українці прийняти іммігрантів для повоєнної відбудови

Чи готові українці прийняти іммігрантів для повоєнної відбудови