Громадське радіо
В’ячеслав Купрієнко: Вже четвертий рік поспіль їжджу до хлопців на передок, співаємо свої пісні, розмовляємо. Оскільки я сам військова людина за фахом, пройшов Афганську, з перших акордів виходить гарний контакт.
Світлана Мирвода: На фестивалі «Охрипшая душая» я співатиму саме під бандуру пісні Висоцького. Я дякую Богу, що познайомив мене з такими людьми, Ігор Роман, гурт Фата Моргана – перший натхненник, організатор цього фестивалю. З Ігорем ми познайомились у перші поїздці в зону бойових дій на Миколая 2014. І ми з ним співали ще в Дебальцево. Коли воно було нашим.
Михайло Кукін: Нещодавно був знятий фільм в Росії про Висоцького, і Безруков зіграв його. Назва фільму: «Спасибо, что живой». Після того як Безруков підтримав анексію Криму, стали іронізувати «Спасибі, що не живий» сам Висоцький. Боялися, що і він став би підтримувати російську владу.
Світлана Мирвода: Не можна маніпулювати пам’яттю. Але і я, і Ігор Роман, ми впевнені, був би живий Володимир Семенович – він був би проти анексії. Мені здається, він би розумів правильно ситуацію, і яка справді істина в тому всьому. А істина одна – хтось забирає чуже, хтось вбиває. Це антиморально.
В’ячеслав Купрієнко: Мені б теж так хотілося почути, що Висоцький був би на боці правди. Але, чесно кажучи, я не впевнений. Після всіх, що були світочами для нас, взірцем. Сказати, що Висоцький щось зробив саме для України… І ми, і росіяни перебуваємо в тому шлейфі радянської доби, співаємо одні й ті ж самі пісні, і йдемо в бій проти одне одного.
Повну розмову і пісні Висоцького у виконанні наших гостей слухайте у звуковому файлі, прикріпленому вгорі.