Фестиваль «Охрипшая душа»: пісні Висоцького під бандуру і пісні АТО

25 січня, в день 80-річчя від дня народження Володимира Висоцького, в Києві пройде бард-фестиваль «Охрипшая душа». У студії – його учасники

Ведучі

Михайло Кукін

Гостi

Світлана Мирвода,

В’ячеслав Купрієнко

Фестиваль «Охрипшая душа»: пісні Висоцького під бандуру і пісні АТО
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-19_pesni_ato.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-19_pesni_ato.mp3
Фестиваль «Охрипшая душа»: пісні Висоцького під бандуру і пісні АТО
0:00
/
0:00

Ідея проведення фестивалю «Охрипшая душа» – і вже не вперше – належить музикантам з Горлівки, групі “Фата Моргана”. Про сам фестиваль, про пісні Висоцького і про сучасний військовому творчості ми і поговоримо – правда, з іншими його учасниками, які їздять на схід країни. У студії Громадського радіо – музикант і колишній радянський солдат В’ячеслав Купрієнко та Світлана Мирвода – бандуристка, співачка, концертмейстер групи бандури і артистка в Академічному оркестрі народної та популярної музики Національної радіокомпанії України, народна артистка України.

В’ячеслав Купрієнко: Вже четвертий рік поспіль їжджу до хлопців на передок, співаємо свої пісні, розмовляємо. Оскільки я сам військова людина за фахом, пройшов Афганську, з перших акордів виходить гарний контакт.

Світлана Мирвода: На фестивалі «Охрипшая душая» я співатиму саме під бандуру пісні Висоцького. Я дякую Богу, що познайомив мене з такими людьми, Ігор Роман, гурт Фата Моргана  – перший натхненник, організатор  цього фестивалю. З Ігорем ми познайомились у перші поїздці в зону бойових дій на Миколая 2014. І ми з ним співали ще в Дебальцево. Коли воно було нашим. 

Михайло Кукін: Нещодавно був знятий фільм в Росії про Висоцького, і Безруков зіграв його. Назва фільму: «Спасибо, что живой». Після того як Безруков підтримав анексію Криму, стали іронізувати «Спасибі, що не живий» сам Висоцький. Боялися, що і він став би підтримувати російську владу. 

Світлана Мирвода: Не можна маніпулювати пам’яттю. Але і я, і Ігор Роман, ми впевнені, був би живий Володимир Семенович – він був би проти анексії. Мені здається, він би розумів правильно ситуацію, і яка справді істина в тому всьому. А істина одна – хтось забирає чуже, хтось вбиває. Це антиморально.

В’ячеслав Купрієнко: Мені б теж так хотілося почути, що Висоцький був би на боці правди. Але, чесно кажучи, я не впевнений. Після всіх, що були світочами для нас, взірцем. Сказати, що Висоцький щось зробив саме для України… І ми, і росіяни перебуваємо в тому шлейфі радянської доби, співаємо одні й ті ж самі пісні, і йдемо в бій проти одне одного. 

Повну розмову і пісні Висоцького у виконанні наших гостей слухайте у звуковому файлі, прикріпленому вгорі.