Крига скресла, є початок передачі на територію України цивільних — Павліченко
Україна повернула двох цивільних. Із керівником Української Гельсінської спілки із прав людини Олександром Павліченком говоримо про складності обмінів полоненими.
На територію України були передані цивільні, які перебували в місцях несвободи в Російській Федерації або на окупованих територіях. Це є дуже важливим елементом, тому що до початку 2024 року цивільних не передавали. Про це в етері Громадського радіо заявив керівник Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. 187 українських військовослужбовців та 2 цивільних повернулися з неволі напередодні Нового року.
«З іншого боку, питання: чи цивільні можуть передаватися і обмінюватися на військовополонених, і чи вони тоді виступають у статусі комбатантів, які перебували на території Російської Федерації, були затримані і перебували в місцях несвободи. Це вже питання, яке буде розслідуватися, питання судових процедур і так далі. Але найголовніше, що ця крига скресла. Є початок передачі на територію України цивільних», — пояснив правозахисник.
Так само передають «Азовців», наголошує він. Це вагомий показник, тому що Росія вирізнялась розправами над представниками «Азова», готує показові судові процеси. В яких вона судить і тих, хто здався в полон на «Азовсталі», і безпосередньо комбатантів. І навіть тих, хто взагалі є захищеним не лише як військово-полонений, але мають статус медичних працівників, або ж персоналу, який надає послуги (це ті ж самі куховари). Вони так само підпадають під цей прес кримінальних переслідувань.
Читайте також: «Чого ви не хочете жити як у «совєтському союзі»?» Історія полону мера Голої Пристані
«Вони мали б бути в першу чергу тими кандидатами, яких варто було б обмінювати. Але це питання обмінів і переговорів дуже чутливе. І як відбуваються ці переговори, як встановлюється список кандидатів на обмін з кожного з боку — цим займаються спеціально підготовлені, утаємничені представники Координаційного штабу з українського боку. Зрозуміло, що кожен з родичів чиї близькі, як встановлено, перебувають в полоні, прагне, щоб чим швидше було звільнено саме його рідну людину. Але всіх і відразу звільнити просто неможливо. Давайте це визнаємо. Росія не йде на обмін», — заявив Олександр Павліченко.
Разом з тим Росія погоджується віддавати «незручних» для неї або ж знакових військовополонених, яких вимагала видати українська правозахисна спільнота. Наприклад, правозахисника і співзасновника Громадського радіо Максима Буткевича, який був переданий в одному з осінніх обмінів до України. І Росія відмовлялася передавати його, вимагаючи підвищену ціну за такий обмін.
«Будемо сподіватися, що у 2025 році кількість обмінів не зменшиться. І навіть чисельний склад тих, кого обмінюють, так само буде суттєвим. Тому що якщо згадати — та ж сама Москалькова заявляла про 500 кандидатів, яких Росія готова була віддати. То можна говорити про те, що це є дуже реалістична кількість», — додав він.
Однак варто говорити так само про те, що окремо треба розглянути цивільних, які перебувають в незаконному ув’язненні. Перша задача — звільнити їх і повернути в Україну для того, щоб вони відновилися, і не потерпали від того становища, в якому вони зараз. А потім розбиратися з тим, наскільки це вже переслідуваний воєнний злочин. І як це переслідувати.
Читайте також: «Кожна перевірка — це катування» — звільнений полонений про свій досвід
Операція у Курській області пожвавила процеси обміну
Операція на Курщині і захоплення досить значної кількості військовополонених стимулювала Росію до обмінів, впевнений експерт.
«Ми бачили збільшення кількості і чисельності обмінів у цей період. Ми маємо на сьогодні 3956 повернутих в Україну (і військовополонених, і цивільних)», — підсумував Олександр Павліченко.
Він також прокоментував заяву речниці російського МЗС Марії Захарової, яка наприкінці листопада говорила про список з 350 військовополонених, яких «Київ вимагав», а «там фігурують люди, яких вже Росія передала раніше».
«Розмови про те, що Україна виглядає такою непідготовленою, або, м’яко кажучи, дилетантською в питаннях обміну інформації — це просто ще намагання російських висловлювачів, які доносять якусь інформаційну політику або ж цю пропагандистську свою інформацію, показати недолугість України в цьому процесі», — впевнений експерт.
Росія хоче видатися такою гуманною і такою, що поважає стандарти міжнародного гуманітарного права, ініціює процеси звільнення українських військовополонених і знає все про ці процеси, зазначив він. Хоча насправді Росія приховує як кількість, так і взагалі загальний стан ситуації з українськими військовополоненими і цивільними, і не йде на повне оприлюднення, так зване розмороження всіх, хто перебуває в цьому статусі.
Навіть невідомі персональні дані осіб, які перебувають в місцях несвободи на території Російської Федерації в різних слідчих ізоляторах.
«Вони там перебувають просто в такому статусі, що навіть не знає про це керівництво або адміністрація виправного закладу чи пенітенціарного закладу. Вони перебувають під контролем ФСБ, які їх просто супроводжують», — зазначив Олександр Павліченко.
Читайте також: «Вона вирішила бути голосом українських громадян на окупованих територіях»: пам’яті Вікторії Рощиної
Додатково:
Нагадаємо, у понеділок, 30 грудня, українській стороні вдалося повернути з російського полону 187 військовослужбовців (серед них захисники Маріуполя та острова Зміїний) та 2 цивільних. Це 59-й обмін з початку повномасштабного російського вторгнення. Загалом за цей час Координаційному штабу за дорученням Президента України вдалося звільнити з російської неволі вже 3956 людей. Зокрема, у цьому році вдалося визволити 1358 наших людей — як військових, так і цивільних. У цьому році також були звільнені наші військовослужбовці, які отримали в РФ так звані «вироки», повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Серед звільнених військових — 11 представників 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», повідомив їхній командувач Денис Прокопенко.
Цивільні полонені — некомбатанти, яких росіяни затримують, викрадають і беруть у полон на окупованих територіях. Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець у грудні минулого року розповів, що у російському полоні наразі перебувають близько 28 тисяч цивільних українців. Механізм їхнього звільнення складний, адже міжнародне право забороняє утримувати в полоні цивільних осіб. Тому Україна наполягає на звільненні всіх цивільних без жодних додаткових умов. Але РФ робить все, аби трактувати закон на свою користь і уникнути відповідальності. Так, наприклад, стосовно багатьох цивільних росіяни заводять кримінальні справи про шпигунство, теракти, участь у незаконних збройних формуваннях, людям приписують співпрацю зі спецслужбами. У такий спосіб Росія намагається підмінити реальність і зобразити цивільних заручників військовополоненими. Часто людей під тортурами змушують визнати себе комбатантами. Нещодавно український уряд оновив мандат Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, і відтепер Штаб офіційно опікуватиметься не лише військовими у полоні, а й цивільними, яких утримують росіяни.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту