Гібридні суди підвищили б довіру до національного судочинства, - експерт

Роман Мартиновський, голова правління Української фундації правової допомоги, експерт Регіонального центру прав людини, говорить про практику застосування гібридних судів для розслідування корупції та військових злочинів.

Лариса Денисенко: Гібридний суд здатен вирішити такі конфлікти, як авіакатастрофа над територією України рейсу МН17? Який у нього правовий статус? Як вони функціонують у світі? Чи запрацюють вони в Україні?

Роман Мартиновський: Введення гібридного правосуддя значно підвищує рівень довіри до судів.

Лариса Денисенко: Як гібридність і суд може підвищити рівень довіри до правосуддя?

Роман Мартиновський: Гібридність проявляється у змішуванні міжнародних і національних компонентів правосуддя з метою досягнення цілей, встановлених перехідним періодом та забезпечення належного функціонування системи кримінального судочинства. Це кримінальне переслідування та правосуддя щодо осіб, які здійснили важкі воєнні злочини, а током злочини вчинені на Груні корупції. Це поєднання позитивного досвіду національного і міжнародного правосуддя.

Лариса Денисенко: Хто може бути такими суддями? З якими правилами здійснюється судочинство щодо України?

Роман Мартиновський: Ця ідея гібридного судочинства виникла з тому, що міжнародні трибунали, які розглядали злочини, здійснені в країнах колишньої Югославії та в Руанді, виявили свою неефективність — вони дорогі, довготривалі, неефективні в комунікації суду з народом, який проживає в зацікавленій країні. Виникла потреба наблизити ці трибуна до до цих країн, бо більшість потерпілих і свідків знаходилось там, це значно дешевше. Це підвищує рівень довіри до національного судочинства., бо у склад таких судів вводяться міжнародні судді, які є громадянами інших країн, які мають величезний міжнародний досвід у питаннях розгляду воєнних злочинів. У конституції записано, що суддею в Україні може бути лише громадянин. Змінювати конституцію важко. Тому можна внести зміни до законну про судоустрій та кримінально-процесуального кодексу.

Ірина Славінська: Тобто, гідридні суди, як концепт, існують, але в наявних правових рамках ми не можемо їх застосовувати?

Роман Мартиновський: Саме сьогодні – ще ні, бо треба внести зміни в закони про судоустрій, статус суддів та кримінально-процесуального кодексу. Ми можемо залучати таких суддів у якості присяжних.

Ми можемо включати міжнародних суддів до складу суду у якості присяжних. Вимоги громадянства містяться лише у законі про судоустрій і статус суддів. У конституції такої вимоги немає. Тому внесення таких змін у закон не буде суперечити конституції.

Лариса Денисенко: Як тоді виходити з таких питань, як процесуальні права і обов’язки? Вони різняться у судді та присяжних?

Роман Мартиновський: Присяжні і судді мають однакові процесуальні права. Якщо взяти склад суду, то у ньому два судді є професійними, а троє є присяжними засідателями. Тому, якщо у нарадчій кімнаті троє присяжних голосуватимуть за одне рішення, а професійні судді – за інше, буде прийнято рішення, за яке проголосували присяжні.

Лариса Денисенко: Не будуть міжнародні судді себе порівнювати на процесуальному рівні з присяжними?

Роман Мартиновський: Присяжні у нас асоціюються з американськими фільмами. Насправді це не так. По  суті наш суд – це звичайний суд з п’ятьма суддями, які мають однаковий набір процесуальних прав і можливостей, але двоє з них – професійні судді, а троє – судді з народу.

Лариса Денисенко: Суддями з народу можуть бути міжнародні судді?

Роман Мартиновський: Правильно.

Ірина Славінська: Є люди з досвідом розгляду воєнних злочинів. Кого б ми запросили? Існує їх список?

Роман Мартиновський: Я схиляюсь до системи, коли таких суддів призначають за рекомендацією ООН. Тоді це підвищує рівень довіри до таких суддів і не виникає підозра, що місцева влада  запросили саме тих суддів, які будуть виконувати їх побажання.

Ірина Славінська: Вища міжнародна інституція таким чином забезпечить довіру до цих суддів?

Роман Мартиновський: Звичайно. Нам нададуть перелік, з якого можна вибрати.

Ірина Славінська: Які категорії справ могли б розглядати гібридні суди стосовно України?

Роман Мартиновський: Це воєнні злочини. Воєнні злочини вчиняються на території Криму, Донбасу. Для суду немає значення, який це конфлікт, міжнародний, внутрішній, чи змішаний. Також це злочини, пов’язані з корупцією, бо вони несуть велику загрозу нашій країні. Мова йде про злочини, які буде розслідувати Національне антикорупційне бюро. Потрібно це питання форсувати, зважаючи на те, що скоро будуть з’являтися такі справи,які потрібно передавати до суду.

Ірина Славінська: Чи існують народні депутати, автори законопроектів, які могли б це запровадити?

Роман Мартиновський: Такі люди у Верховній раді є. Вважаю, що питання законодавчих змін потрібно вирішувати пакетом.

Ірина Славінська: Які законодавчі зміни потрібні, щоб гібридні суду запрацювали стосовно корупції у вищих ешелонах влади?

Роман Мартиновський: Для питань, пов’язаних з  корупцією у вищих ешелонах влади, існує особливий порядок розгляду цих справ. Це суди, які складаються лише з професійних суддів, які мають досвід роботи не менше 5 років, у апеляційному суді колегія складається з 5 суддів з досвідом не менше 7 років, у касаційній інстанції – колегія з 7 суддів з досвідом не менше 10 років. За таких обставин виникає велике питання щодо люстрації суддів.

Те, що стосується питань високо посадовців, то гібридний суд може нам дуже допомогти тому, що має вирости довіра суспільства і міжнародної спільноти.