Головна проблема газової галузі — непрозорість, — експерт

Олексій Бурлаков: Почему у нас так резко решили изменить тарифную политику?

Денис Назаренко: Більшу частину тарифу формує ціна на газ як на товар — це 70-75%. Варто розуміти, що газопостачання — не послуга, це товарні відносини між покупцем і продавцем. Інші елементи — торгова націнка роздрібних постачальників, це невелика сума. Також закладаються витрати на транспортування, розподіл та податки.

Кабмін прийняв рішення про підвищення тарифу на газ для населення і таким чином зрівняв показники. Раніше існувала соціальна норма — низька ціна для тих, хто споживав менше 1200 кубів на місяць.

Це несподіваний крок, це вольове рішення прем’єра, який хоче показати, що він стає на шлях реформ. Профільний міністр — не вирішальна фігура, всі принципові рішення приймає Кабмін і деталізуються на рівні регулятора.

Тетяна Курманова: В Украине скважины раздаются частным людям?

Денис Назаренко: Поширеною є думка, що газ, що видобувається в Україні, має направлятись населенню. І якомога дешевше. Є цілий ряд факторів, що це спростовують. Перш за все, газ власного видобутку дешевий через непрозору систему його розподілу. Ціна газу не дозволяє вкладати виробнику в модернізацію видобутку.

Інша частина рішення — підвищення закупівельних цін для «Нафтогазу» втричі. Це має допомогти «Укргазвидобуванню». Але не вистачає прозорих схем видобутку і постачання.

Станом на зараз як такого ринку природного газу в Україні немає. Був прийнятий закон, але через відсутність політичної волі немає системи. Також впливає монопольне становище «Нафтогазу», його потрібно реструктуризувати.

Тетяна Курманова: Что значит «технологичекие потери» в счете за газ? Это для списания больших средств?

Денис Назаренко: Ви абсолютно праві. Найбільша проблема —непрозорість, немає точних цифр. На кожному з етапів є певні схеми, які заважають точно оцінити проблеми з передачею. Вся наша система не модернізувалась практично з радянських років, немає точної інформації про технічний стан інфраструктури. Для того, щоб ці цифри з’явились, потрібно провести ґрунтовний аналіз.

Тетяна Курманова: А это возможно при монополии?

Денис Назаренко: Ось на це і націлена громадськість — на демонополізацію ринку. Потрібно також впровадити «Третій енергетичний пакет». Наприклад, потрібно відділити транспортну функцію від постачання і видобутку. Тобто слід відділити «Укртрансгаз» від інших функцій «Нафтогазу».

Для споживачів це означатиме появу конкуренції, що передбачає зниження цін. Підвищення тарифів — необхідна умова приведення відносин у газовій сфері до конкурентних ринкових умов.

Олексій Бурлаков: Чи вдасться це зробити до ліквідації дефіциту «Нафтогазу»?

Денис Назаренко: Дефіцит «Нафтогазу» пов’язаний з тарифами. Він збитковий через занадто занижені тарифи та необґрунтовану ціну для населення. І тому він дотувався з бюджету в дуже величезних обсягах. За 2014 рік ця сума становила більше, ніж 120 млрд гривень. Сам метод дотації є вкрай непрозорим, ми не розуміємо, що відбувається всередині «Нафтогазу», як обленерго розподіляють кошти і газ.

Олексій Бурлаков: Яка буде схема з першого травня?

Денис Назаренко: Змінюється сам підхід. Газ купуватиметься за зрозумілою ціною, що формуватиметься згідно з європейськими цінами. За основу беруться прогнозні ціни на німецькому хабі (185 $), додається вартість транспортування з Німеччини до України. Таким чином, ціни на українському ринку прирівнюються до імпортних цін. В нас не буде спеціальних категорій. Не буде різниці, де закуповувати газ — в Європі чи в нас.

Олексій Бурлаков: Сможет ли этот рынок просуществовать долго в украинских реалиях?

Денис Назаренко: Там, де ми не бачимо комерційні контракти, нічого не буде зрозуміло. Я вірю в те, що ми робимо певні кроки в цьому напрямку.