Рейтинг з двохсот найбільших компаній України склали журналісти порталу Бізнес Цензор. З чого складається структура української економіки, чому ми – країна з нестабільною економікою, які підприємства – найприбутковіші і кого можна назвати господарем країни, чиї підприємства в сукупності складають 13% ВВП, дізнаємося з інтерв’ю з журналістом Сергієм Головньовим.
Тетяна Курманова: Як ви збирали цю інформацію?
Сергій Головньов: Інформація побудована на даних ДФС. Ми будували свій рейтинг на виручці, тобто обороті компанії – скільки грошей пройшло через неї за рік.
Тетяна Курманова: Ці дані репрезентативні, адже вони показують справжню структуру нашої економіки. Які компанії є у вашому рейтингу і які висновки можна зробити?
Сергій Головньов: Ми вважаємо, що наша додаткова вартість в цій роботі це те, що по кожній компанії ми намагалися знайти справжніх власників компаній, а не офшорні прокладки. Такий рейтинг ми робимо декілька років.
В динаміці можна сказати, що потрібно віддати належність системі. З’являється прозорість, тому що все менше і менше компаній записані на незрозумілих людей, незрозумілі офшорні або кіпрські компанії. Але ще залишаються великі фірми, які записані на мешканців сіл Тернопільської або Вінницької областей.
Далі: найбільші виручки – в компаніях України, які займаються енергетикою. Це приблизно 40%, і це показник того, що ми на це витрачаємо дуже багато. І що для нас погано? Те, що багато сировини для енергоносіїв купується: газ, антрацитове вугілля, ядерне паливо. І незрозуміло, чому Україна 25 років нічого з цим не зробила, адже в нас є уранові руди, і ми можемо самі це паливо виробляти. Проте ми видобуваємо уран, відправляємо його на перероблення в Росію, а звідти купуємо готове паливо для атомних електростанцій.
Тетяна Курманова: Які компанії в країні є найприбутковішими?
Сергій Головньов: Найприбутковішою в цій країні буде компанія, яка вигадає спосіб для того, щоб збирати потрошку з кожного українця або з бізнесу, який тут працює. І це гарно відображено в нашому рейтингу.
Отже, найприбутковіша компанія – НАК «Нафтогаз України». Там близько одного мільярда доларів прибутку внаслідок того, що компанія має контракт з «Газпромом» на прокачку природнього газу по газотранспортній системі, якою керує «Укртрансгаз».
Також однією з найприбутковіших компаній є Адміністрація морських портів України. Тому що в нас дуже великі портові збори, встановлені державою. Це надзвичайно заважає нашому бізнесу, заважає розвиватися експорту. Якщо дуже великі портові збори, то не буде мотивації у бізнесу розвивати транзит. А ми б могли від цього заробляти, щоб товари з Білорусі чи Кавказу приходили в наші порти, а вже з наших портів відправлялися за кордон за гроші. Ми від цього отримували би тарифи з транзиту і експортну виручку.
Ще одна велика прибуткова компанія – це «Київстар», якій кожен з нас платить за зв’язок.
Також «Укренерго» – державна монополія, яка управляє всіма високовольтними мережами. І тариф, який встановлений НКРЄ КП – штучний, не ринковий, і дійшло вже до того, що в цьому році навіть керівництво компанії виступило з пропозицією зменшити собі тариф. Такого ще ніколи не було.
Крім того, надприбутковими є компанії, які видобувають сировину, або взагалі щось видобувають в цій країні. І це теж погано – чим більше ми видобуваємо і продаємо, тим менше в нас цього ресурсу залишається, і тим більше ми втрачаємо. Такою прибутковою компанією є «Нафтогазвидобування», яка належить Рінату Ахметову, яка ним була куплена при сумнівних обставинах.
Також надприбутковими є ГЗК – горно-збагачувальні комбінати, які видобувають залізну руду.
Тетяна Курманова: Ще ви писали про те, у чиїх руках є «влада» в Україні?
Сергій Головньов: Так, ми кажемо про найбагатшого українця, лідера всіх рейтингів, які б не були, – це Рінат Леонідович Ахметов. Ми підрахували, що всі його компанії мають загальну виручку 320 мільярдів гривень, а це дуже багато. Зрозуміло, що коли в однієї людини в руках такий великий обіг коштів і такі великі компанії, така кількість працівників, це для країни дуже погано. Тому що будь-яке його рішення може призвести до великих наслідків. По суті це те, як раніше Коломойський контролював ПриватБанк. Це дуже схожі речі. Держава зрозуміла – для того, щоб розвиватися, потрібно було ПриватБанк відібрати. З Ахметовим приблизна та ж ситуація, але вона відмінна в тому, що в Коломойського був конфлікт з президентом країни, а от Ахметов знаходиться в нормальних стосунках з президентом, навіть в дружніх, наскільки мені відомо.
Повну версію можна слухати в доданому звуковому файлі.