Хто і для чого може перекладати мову судових процесів на людську мову?

Координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак розповідає про те, навіщо коментувати судові процеси та рішення

Ведучі

Лариса Денисенко

Гостi

Валерія Рибак

Хто і для чого може перекладати мову судових процесів на людську мову?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-01_rybak.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-01_rybak.mp3
Хто і для чого може перекладати мову судових процесів на людську мову?
0:00
/
0:00

Лариса Денисенко: Навіщо людині взагалі усвідомлювати, про що і як з нею говорить суд, особливо, якщо цей суд її не стосується?

Валерія Рибак: Суд – це основа нашого правового життя, тому що саме суд захистить нас в ті моменти, коли ми будемо потребувати вирішення якихось складних ситуацій. Це дійсно основне джерело права, яке реалізується в нашому житті. І щоб скористатися ним належним чином та почуватися себе захищеним, ми розпочали проект «Суд людською мовою» для того, щоб зрозуміло пояснити, що відбувається за стінами суду. В цьому проекті беруть участь адвокати, юристи, правозахисники.

Наразі судові засідання транслюються онлайн. Так само, як зараз в YouTube каналі  ми можемо дивитися трансляцію на радіо, так само ми можемо дивитися трансляцію судового засідання. Але одна справа – побачити, що там відбувається, а інша – зрозуміти.

Лариса Денисенко: В чому полягає завдання суддівства, щоб всі учасники процесу розуміли, про що йдеться, розуміли, що зазначено в рішенні?

Валерія Рибак: Якщо ми говоримо про суд, як про основне джерело інформації, це і працівники суду, і самі судді. Необхідно сказати, що тільки з кінця 2013-го року почався процес приоткривання, почався вихід судового процесу у публічний простір. В 2013 му році була запроваджена посада прес-секретаря суду, а в 2015-му році були введені посади суддів-спікерів.

Власне, судді-спікери, прес-секретарі і голова суду можуть проводити таку роз’яснювальну роботу. Це три основні гравці, які роз’яснюють, що відбувається в судовому процесі для широкого загалу не тільки тих людей, які знаходяться у процесі.

Для цих судів як такого навчання майже не існує, це важкий процес, він ще має бути налагоджений, тому ми сподіваємося, що до цього підключаються і судова система, і громадські організації.

Інша категорія  – це учасники процесу. Це люди, які емоційно введені в процес, тому можуть не розуміти деяких деталей.

Вільні слухачі – це можуть бути люди, які зацікавлені в цій справі, або їм просто цікаво, що там відбувається.

Адвокати. Якщо вони є сторонами у справі, немає впевненості, що це буде незаангажована інформація. Але тим не менш, ця аудиторія більш відкрита. І якщо просто моніторити ті заходи, які відбуваються для адвокатів, вони вже починають відбуватися. Я знаю програму «Адвокат майбутнього», яка направлена на те, щоб сформувати навички комунікації.

В судовому процесі має бути альтернативна точка зору, ще одне джерело інформації – судові коментатори. Професійні «перекладачі», які з одного боку є юристами і чітко розуміють судовий процес, певні нюанси, які ти просто так не побачиш. А з іншого боку для них стоїть завдання це просто роз’яснити, щоб і журналісти взяли на озброєння.

І я зараз стою перед таким викликом – зустріччю на тренінгах з судовими коментаторами. Правда, в нас вже є певний досвід, тобто є судові коментатори, які коментували справи і Майдану, і АТО, і засідання Конституційного суду з приводу е-декларування. Тому ми будемо ділитися досвідом і намагатися спільно творити такий механізм захисту прав людини.

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.