Хто і як голосував за зміни до Конституції у частині правосуддя?

Говоримо з політологом Миколою Давидюком про політичну складову того, що було проголосовано сьогодні у Верховній Раді.

Анастасія Багаліка: Ні для кого не секрет, хто проголосував за прийнятий сьогодні закон. Які висновки з цього зробили ви?

Микола Давидюк: Адміністрація президента дуже постаралася і зібрала всі свої сили для цього скликання. Зрозуміло, що для президента це було показово, для нього було важливо побачити, як працюють усі його лобісти в парламенті і чи зможуть вони зібрати таку кількість голосів.

Дмитро Тузов: Про кого саме йдеться?

Микола Давидюк: По-перше, це керівник фракції: був Луценко — зараз Гринів. Окремими завданнями найбільше займаються Довгий і Березенко, плюс фактор Кононенка теж залишається, хоч він і менш публічний, скоріше кулуарний.

Дмитро Тузов: А як їм вдається домовлятися з «Народним фронтом»? Теоретично вони ж є політичними суперниками.

Микола Давидюк: Трошки краще, ніж із «Самопоміччю», але гірше, ніж зі своєю фракцією. Зрозуміло, що «Народний фронт» колись почне вставляти палиці між спиці, щоб колесо «БПП» не їхало, але не зараз. Вибори нескоро, тому вони готові «підголосовувати» разом із лінією президента.

Дмитро Тузов: А чи може в цьому відігравати роль те, що на ключових посадах в Кабміні є багато представників «Народного фронту»?

Микола Давидюк: «Народний фронт» не хоче виходити з опозиції. Якби вони сьогодні не проголосували, це була б дуже сильна підстава для президента. Вони толерантно й лояльно ставляться одне до одного, намагаються не критикувати одне одного й поки що зберігають договір про ненапад. Коли запахне виборами, цей союз може з великою вірогідністю розпастись.

Анастасія Багаліка: Сьогодні не голосували «Самопоміч» та «Радикальна партія», але також доволі демонстративно не голосувала і Надія Савченко. Хоча можливо демонстративним це зробили ЗМІ. Які ваші висновки з цього приводу?

Микола Давидюк: Я думаю, що зіграла звичайна опозиційність. Не можна сказати, що вони не домовились. Із Садовим, як мінімум, президент зустрічався; я думаю, це було в пакеті їхньої зустрічі. Враховуючи, як Ляшко блокує трибуну, голосувати за такі важливі для свого головного опонента рішення було б неправильно. Мені здається, журналісти повісили на Савченко забагато відповідальності, яку вона на себе не брала.

Така в неї позиція — не збігається з позицією фракції.

Анастасія Багаліка: На «Цензорі» недавно була колонка про те, що Надія Савченко зараз в такій ситуації, у якій колись були «Бітлз»: всі слідкують за тим, що вона їсть, які сигарети курить і т.п. Це вже схоже на манію.

Микола Давидюк: Якщо Савченко увійде в історію української чи світової політики так, як увійшли в історію «Бітлз», це буде успіхом для всієї країни. Це зумовлено тим, що ми завжди шукаємо героя — народного цілителя, який врятує від усіх бід. Не хотілося б, щоб ця манія переросла в злобу. Краще було б, щоб відношення до неї було нормальне, помірковане, обдумане та спокійне. Зараз ми надзвичайно багато від неї вимагаємо.

Дмитро Тузов: Але вона ж сьогодні не просто не проголосувала за зміни до Конституції, а розповіла про свою мотивацію: «Під час війни Конституція не змінюється». Як ви до цього ставитесь?

Микола Давидюк: Я думаю, що є два варіанти: проводити або не проводити зміни стосовно судової реформи. Чисто формально права лінія президента, яка каже, що в нас нема війни — у нас АТО.

Сьогодні судова система має найгірший рейтинг довіри. Гірше тільки в російських ЗМІ.

В принципі, вони і є таким самим агресором, тільки ворог вбиває відкрито, а ці — обдурюють і обкрадають людей в судових залах. Чому до нас не хочуть приходити інвестори? Бо вони розуміють, що в цій країні нічого вберегти не можна, навіть сам президент говорить, що користується офшорами тільки тому, що не вірить судам. Чи кращий цей закон, ніж попередні норми? Так. Чи зміниться ситуація на 100%? Можливо, ні. Але він дає принаймні якусь надію на те, що хоча б щось покращиться, що доларові мільйонери, любителі вілл і яхт випадуть із системи.

Анастасі Багаліка: Це перший крок до цього?

Микола Давидюк: Я б назвав ці зміни до Конституції компромісом. Це не швидка радикальна реформаторська зміна.

Дмитро Тузов: Самі депутати проманіфестували, що це лише початок змін судової влади.

Микола Давидюк: Вони боялись остаточно втратити вплив на судову гілку влади. Але їх давить українське суспільство і західні партнери, які готові входити сюди з інвестиціями і давати допомогу безповоротно, але вони бачать, як процвітає корупція: її рейтинг вищий за рейтинг будь-якого політика.

Дмитро Тузов: Я знаю американця, який казав, що вони готові зайти сюди з достатньо великими грішми, розгорнули роботу, але щойно вони побудували б тут успішне підприємство, у нього його відібрали б.

Микола Давидюк: В України є дуже багато переваг, але корупція і злочинні суди їх усі знищують.

Дмитр Тузов: Як ви поясните рішення «Опозиційного блоку»? Можливо, після скандалу з чорною касою «Партії регіонів» їм просто потрібно було показати зуби?

Микола Давидюк: Документи вже передані до антикорупційних органів. Якщо вони будуть бездіяти, то ініціатори розвитку цієї справи, у яких лишились оригінали, зможуть їх публікувати, якщо ні прокуратура, ні НАБУ цим не займатимуться. Тоді рейтинг буде втрачати не «Опозиційний блок», а «БПП», адже в їх вертикалі знаходяться всі ці органи.

Дмитро Тузов: Віктор Трепак, колишній заступник голови СБУ стверджує, що передавав цю чорну бухгалтерію з 2008 по 2012 рік. Так чи інакше, це призведе до серйозних розслідувань і юридичних наслідків. У документах зазначено, наприклад, мільйон доларів на підкуп політичної партії — це немало.

Анастасія Багаліка: Є гроші, які отримувала ЦВК — Олена Лукаш на статтю витрат ЦВК.

Микола Давидюк: Зараз спекулюють дрібними речами. А кралось набагато більше. З рівня Януковича, Клименка, Захарченка, ми спустились на рівень партійних витрат.

Дмитро Тузов: Але ж за якісь ниточки нарешті треба починати тягнути!

Микола Давидюк: Виходить, що з Януковича ми не повернули, то давайте будемо переслідувати цих людей.

Дмитро Тузов: А є інше твердження: корупція в Україні починається із зали парламенту!

Микола Давидюк: Я їх не захищаю, всі повинні понести відповідальність. Але хтось же ці гроші виділяв? Джерело їх зрозуміле: вони були вкрадені з бюджету України. Тобто якась група людей вкрала ці гроші. Якщо було видано 2 мільярди, то вкрадено було ще більше. Давайте шукати першоджерело. Те, що це почали розслідувати — добре. Але тут надто сильно віддає маніпуляціями і розкиданням інформаційної уваги населення.

Анастасія Багаліка: Після «Панама-гейту» ми так активно не обговорювали те, що стосувалося України. А зараз скандали з «чорною книгою», звинувачення Володимира Ландіка на адресу Олександра Єфремова і сьогоднішні події в Раді обговорюються набагато бурхливіше.

Микола Давидюк: Це позитивна тенденція: ми більше говоримо про себе. Але, наприклад, заява Москаля про Ющенка пішла краще, ніж населення розуміло, під які ж умови ми все-таки отримаємо кредит.

Дмитро Тузов: Люди розуміють, що без боротьби з корупцією, все решта втрачає сенс.

Микола Давидюк: Будь-які реформи приречені, якщо залишаться ті суди, що є сьогодні. Але навіть якщо з новими законами вони працюватимуть по старих схемах, корупція  далі буде процвітати.

Дмитро Тузов: Який має бути наступний крок реформи?

Микола Давидюк: Ті 40% неатестованих суддів, про яких сьогодні говорив президент, мають бути викинуті з системи — публічно і яскраво. Люди мають розуміти, за що їх виганяють: а) за некваліфікованість; б) за luxury-рівень життя, коли людина з зарплатою 15000 гривень живе в будинку за 5 мільйонів доларів. Крім того, треба давати дорогу молодим, які розбавлять стару систему.

Анастасія Багаліка: Сьогоднішні події в Раді — це «зрада» чи «перемога»?

Микола Давидюк: Це компроміс. Є надії, що з цього можуть початися якісь зміни. Але великі фінансово потужні сили будуть намагатися цей закон завалити. Ми повинні давити на президента і депутатів, щоб вони все-таки провели цю надзвичайно важливу судову реформу.