Хто отримує квартири за наші кошти? — журналістське розслідування

Журналістка Уляна Дрючкова розповість про розслідування, яке стосується незаконного отримання квартир високопоставленими військовослужбовцями, умови, в яких живуть рядові військовослужбовці, та прогалини у законодавстві, які дозволяють робити це

Уляна Дрючкова: Цей парадокс «добив» не тільки мене, а й тих, хто стоїть у черзі. Це не був одноразовий сюжет. Протягом року ми відслідковували цю тему, а сюжет став резюме. Парадоксальна ситуація в країні, де 43 тис. військовослужбовців стоять у черзі на житло. Авіатори у Івано-Франківську живуть у незрозумілих будиночках, які будь-якої миті можуть розвалитися. В селищі Чорноморське Одеської області військові і багато учасників АТО живуть в умовах, які можна назвати лише сараями. Це колишні казарми, які навіть не вважаються житловими приміщеннями. В Києві ситуація з гуртожитками трохи краща. Те саме й у Львові. Люди живуть в жахливих умовах і не можуть нічого покращити. На ремонт цього житла нема коштів. За свої кошти вони теж не можуть це зробити, адже ці приміщення вимагають капітального ремонту. Вони розуміють, що сьогодні відремонтують, а завтра їх виставлять на вулицю. Але є багато осіб, які отримують квартиру, приватизують і залишають своїм родичам. Це підтверджено документами і про це знають у Міноборони.

Ірина Соломко: Озвучте кілька найбільш резонансних прізвищ.

Ілона Довгань: І де наші слухачі можуть подивитись цю інформацію і прочитати?

Уляна Дрючкова: Наш сюжет знаходиться на сайті distalo.ictv.ua. Там не лише цей сюжет, але й інші, які стосуються корупції з виданням житла військовослужбовцям. Останній сюжет стосувався Львівської академії сухопутних військ. Ми знайшли список, датований 2011 роком. Чомусь ця інформація не виставляється ніде в мережі. Кошти, за які військовослужбовці забезпечуються житлом — кошти платників податків. Тому мали б знати, хто і за які заслуги отримує ці квартири. Цікава ситуація: у 2011 році списки, чудом, з’явилися на сайті Міноборони і деякі люди встигли скопіювати їх.

Ілона Довгань: А потім ці списки зникли?

Уляна Дрючкова: Їх уже немає. За кілька днів вони зникли. Виявилось, що багато військовослужбовців, які на той момент працювали чи досі працюють у Академії сухопутних військ, значаться у цьому списку. Наприклад, полковник запасу Анохін Євген. Він отримав двокімнатну в місті Яворові і залишив її сину дружини, переїхав у Львів і отримав трикімнатну службову квартиру. Найцікавіше, що військовослужбовці отримують службову квартиру, а за кілька років пишуть рапорт, що ця квартира їм потрібна для покращення житлових умов. І потім їм дозволяють приватизувати цю квартиру або залишити комусь з рідних.

Ірина Соломко: Тобто, для цього вони їздять по країні?

Уляна Дрючкова: Так, це така міграція для отримання квартири. Віктор Муженко, начальник Генштабу: у Полтаві у нього є квартира. Військовослужбовці, зазвичай, отримують казарми — на чотирьох осіб вони отримують 20 м². Такий простір складно привести до ладу. А от, до прикладу, Віктор Муженко отримував не найменші квартири.

Ірина Соломко: Розкажіть про Муженко.

Уляна Дрючкова: Він залишив матері квартиру у Полтаві. А потім отримав ще одну у Києві. Але за неофіційними даними квартир у нього ще більше. Є також Петро Онофрійчук колишній начальник головного квартирно-експлуатаційного управління, яке і займається розподілом квартир. Він отримав чотирикімнатну квартиру.

Ірина Соломко: В Києві?

Уляна Дрючкова: Так, а окрім того, двоє його синів теж забезпечені квартирами по 100 м² кожному. Ще колишній начальник Київського квартирно-експлуатаційного управління. Він отримав три квартири, остання з яких – 178 м². Відомо, що зараз він пішов на підвищення: працює в головному квартирно-експлуатаційному відділі Міноборони.

Ілона Довгань: А скільки ви вже ведете цю тему?

Уляна Дрючкова: Ми відслідковуємо її з літа.

Ірина Соломко: Як Міноборони аргументує законність цього?

Уляна Дрючкова: Коли ми отримали список по Академії сухопутних військ Львова, розписали їм про всі відомі нам квартири і попросили додатково нам описати. У кожному випадку вони посилаються на якусь норму закону і аргументують це. В законодавстві знайшлося багато прогалин, які дозволяють чиновникам робити все це.