Ідея «Європи різних швидкостей» сприяє поступовій євроінтеграції України , — Снігир

Президент України анонсував поступальну інтеграцію в Європейський Союз. Як і коли це може статися? Коментує Олена Снігир, експертка з міжнародної політики Інституту суспільно-економічних досліджень

Ведучі

Сергій Стуканов

Гостi

Олена Снігир

Ідея «Європи різних швидкостей» сприяє поступовій євроінтеграції України , — Снігир
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-08_snigir.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-08_snigir.mp3
Ідея «Європи різних швидкостей» сприяє поступовій євроінтеграції України , — Снігир
0:00
/
0:00

Президент зазначив, що в липні на Саміті Україна-ЄС Україна запропонувала ЄС низку кроків, які би поглиблювали співпрацю. Він сказав, що Україна прагнутиме досягнути асоціації з «шенгенською зоною», приєднання до Митного союзу ЄС, до Енергетичного союзу ЄС, вступу в дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку.

 

Сергій Стуканов: Як ви бачите реалізацію таких кроків у реальності? Почнімо з «шенгенської зони».

Олена Снігир: Я би не забігала так наперед. Президент може називати будь-які етапи, але не конкретизувати часові рамки, і це дуже зручно. Підписання тієї ж Угоди про Асоціацію зайняло в нас близько десяти років. Хоча всі, хто цим займався, говорили: ось-ось, ще три роки, п’ять, сім, і ми підпишемо та ратифікуємо Угоду.

Зараз перед Україною стоїть першочергова задача — імплементація положень Угоди про Асоціацію, яка вступила в дію 1 вересня. В першу чергу, це наближатиме Україну до Копенгагенських критеріїв, яким мають відповідати країни-кандидати в члени ЄС. Угода про Асоціацію передбачає проведення в Україні величезних структурних реформ, зламу тієї пострадянської системи, яка в нас досі є: системи управління державою, державних інституції, управління економікою.

Імплементація норм угоди призведе до зміни українського соціуму, світоглядної парадигми, законів, за якими розвиватиметься українське суспільство. Це крок за кроком наблизить нас до ідеальних критеріїв.

В ідеалі ми матимемо таку країну, враховуючи територіальний, економічний, людський потенціал, що в якийсь момент може постати питання, чи доцільно нам ставати членами ЄС. Це провокація з мого боку, але ми маємо декілька країн у Європі, які не є членами ЄС (хоча сам ЄС цього дуже хотів би). Наприклад, Норвегія. Завдання — це не схибити на шляху імплементації положень Угоди про Асоціацію з ЄС.

Сергій Стуканов: Які можуть бути до нас вимоги, щоб ми справді могли приєднатися до Енергетичного, Митного союзів? Лише законодавчі зміни чи ще щось?

Олена Снігир: Законодавчі зміни несуть у собі зміни правил гри всередині країни. Якщо говорити про «шенгенську зону», це союз європейських держав без паспортного і митного контролю. До першого ми наблизилися безвізовим режимом, а митний контроль — це ще далека перспектива.

Спільний авіаційний простір, єдиний цифровий ринок, спільний фінансовий ринок, спільні правила функціонування банківської систем — ми самі, дивлячись на те, як живе суспільство і функціонує українська держава, готові сказати собі, що відповідаємо критеріям? Думаю, ні.

Це поетапна стратегія виконання «домашнього завдання» з розвитку країни. В цьому плані для України важливо, що тут ЄС та ідея євроінтеграції виступає як зовнішній стимул за умови відсутності внутрішнього стимулу розвитку країну. На жаль, українське суспільство як в 90-х, так і зараз знаходиться в стані самостановлення і не здатне сформувати запит до держави та до себе на досягнення критеріїв функціонування державних інститутів на рівні європейської ринкової економіки.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.