Каденюк дивувався, що на космічну галузь Україна витрачає менше, ніж «Шахтар» на одного футболіста, - журналіст
31 січня у Києві на 68-му році життя помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк
Яким був космонавт Леонід Каденюк при спілкуванні з журналістами і коли вимикалися мікрофони? Сьогодні покійного космонавта згадує наш колега Дмитро Тузов
Григорій Пирлік: Ти брав у Леоніда Каденюка кілька разів інтерв’ю, останні були буквально торік. Розкажи, яким ти його запам’ятаєш?
Дмитро Тузов: Ми з ним спілкувалися доволі часто. Він не відмовляв в інтерв’ю, приходив до студії, останнє інтерв’ю було восени минулого року, коли він приходив до студії Громадського радіо. Звісно, цікаво розмовляти з людиною, яка була ТАМ, яка бачила, як виглядає наша Земля. І мені завжди кидалося в очі, що Леонід Каденюк за своєю освітою технічна людина. Тому що це дійсно бойовий пілот, льотчик, він випробовував винищувачі. А до випробовачів винищувачів дуже прискіпливі вимоги, тобто це був майстер своєї справи, те, що називають льотчики – пілот від Бога.
Так от ця людина з технічним складом розуму фактично був і філософом. На нього справив враження цей політ у Космос, він казав: «Ти уявляєш, я через ілюмінатор бачу, яка тоненька наша Атмосфера, цей озоновий шар, який захищає людей і дозволяє всьому органічному жити на планеті».
Він завжди казав, що в нас немає запасної планети, і мене це завжди дивувало: людина, яка вийшла в Космос, приділяє так багато уваги Землі. Мені здається, що після польоту в Космос Леонід Каденюк глибоко переосмислив шляхи розвитку цивілізації.
Григорій Пирлік: В тебе у пості на Фейсбуці була зворушлива згадка про те, як Леонід Каденюк у 2013-му році перебував у Криму в оточенні дітей. Розкажи про це.
Дмитро Тузов: Це справді було. Це був щасливий період, здавалося, що це щастя триватиме вічно. Дуже яскраве літо, дуже багато дітей, які відпочивали в «Артеку». Тоді до них приїхала делегація – Леонід Каденюк, конструктори з «ПівденьМАШу», астрономи, і можна собі уявити, з якою увагою діти слухали лекції цих людей. Вони тримали Леоніда Каденюка за руки, розпитували його, як там у Космосі, а чи вірить він в інопланетне життя, чи вірить він у Бога. Була не тільки теорія, діти запускали ракети заввишки на 100 метрів, керували радіокерованими літаками, дивилися в телескоп тощо.
Леонід Каденюк також ділився з дітьми своїми філософськими поглядами, говорив з ними про необхідність захисту довкілля, про необхідність винахідництва.
Коли він ділився своїми думками з нами, то в нього звучали і тривожні інтонації – він завжди казав, що Україна є космічною державою, але я не забуду його фразу, коли він з сумом говорив, що не може збагнути, чому Україна витрачає на космічну галузь менше, ніж футбольний клуб «Шахтар» на одного гравця. Він переймався цим і ставив ці питання керівникам держави.
Читайте також: Леонід Каденюк: Ми навіть не підозрюємо, як багато на Землі космічних технологій
Читайте також: Каденюк: Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку