Вікторія Лавренюк, юристка, експертка з питань медичного забезпечення ветеранів АТО, розповідає про проблему інфекційних захворювань в зоні АТО.
Олена Бадюк: На які хвороби ви звертали увагу?
Вікторія Лавренюк: Увага зверталася саме на поширення інфекційного захворювання гепатиту С, А та В, ВІЛ/СНІД та торч-інфекції. «Альянсом громадського здоров’я» та соціологічною компанією TNS влітку 2015 року було проведено соціологічне дослідження. Рівень захворюваності на гепатит С серед військовослужбовців становить 2,5%. Після виходу з зони АТО цей показник став 4,5%. Це свідчить про те, що для осіб, які перебувають в зоні АТО, існує підвищений ризик поширення інфекційного захворювання гепатиту С.
Сергій Стуканов: 2,5% мобілізованих є носіями цього дуже небезпечного вірусу. Попри це їх мобілізують. У нас існує якась ефективна система медичного огляду перед тим, як мобілізують або укладають угоду щодо контракту?
Вікторія Лавренюк: На сьогоднішній день військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію згідно з наказом 402 міністерства оборони. Наказ говорить, що мобілізовані особи не підлягають тестуванню на інфекційні захворювання. Усі визнаються придатними без перевірки на ці захворювання. Ситуація з контрактниками є трошки іншою. При прийомі на контракту службу військовослужбовці проходять тестування, аналізи на інфекційні захворювання. Особи не допускаються до служби з такими захворюваннями, як гепатит С.
Олена Бадюк: Чому така різниця в підходах?
Вікторія Лавренюк: Міністерство оборони пояснює це тим, що мобілізація – це особливий процес, під час якого будь-який громадянин країни, який може тримати в руках зброю, повинен іти на фронт. На сьогоднішній день такий підхід є не зовсім коректний, оскільки у нас особливий період – антитерористична операція, а не війна. У нас є можливість проводити це тестування для осіб, які потрапляють в зону АТО.
Сергій Стуканов: Яким чином в зоні АТО поширюється ця інфекція?
Вікторія Лавренюк: Там вона поширюється також через побутові засоби гігієни, через контакт кров’ю, при пораненні, при перев’язці.
Олена Бадюк: Які симптоми цієї хвороби? Чому це настільки небезпечно?
Вікторія Лавренюк: Дуже часто ця хвороба пробігає без симптомів, що є дуже небезпечним. Але основними симптомами є жовтуватий колір обличчя, біль в зоні печінки, жовтуваті очні яблука, будь-яке погіршення стану здоров’я. Ця хвороба призводить до цирозу печінки, що в найкоротшому терміні може викликати смерть, якщо не лікуватися. Гепатит С не підлягає повному вилікуванню, але існує багато препаратів, які підтримують нормальне функціонування організму. При вчасному початку лікування людина може жити повноцінним життям і прожити довгий час.
Олена Бадюк: Чи є налагоджені схеми потрапляння цих ліків в зону АТО?
Вікторія Лавренюк: Військовослужбовці, в яких виявляють гепатит С саме тоді, коли вони потрапляють у госпіталь або під час обстеження з інших причин, вони мають право податися на державну програму, яка забезпечила б їх цими препаратами. Проте на практиці військовослужбовці дуже часто стикаються з тим, що вони просто не можуть довести той факт, що вони отримали захворювання в зоні АТО, оскільки до початку служби тестування не проводиться.
Сергій Стуканов: Які б зміни ви порадили законодавцям внести в документи, щоб змінити цю ситуацію на краще?
Вікторія Лавренюк: Необхідно вносити зміни до порядку проходження військово-лікарської комісії. Це може зробити тільки міністерство оборони. Ми вже більше року ведемо активну роботу в цьому напрямку. Було проведено кілька робочих груп за участі усіх профільних відомств. Проте на сьогоднішній день міністерство оборони не йде на контакт, не підтримує ці зміни. Аргументує це мобілізацією як особливим періодом та відсутністю коштів на тестування.
Олена Бадюк: Наскільки відрізняється гепатит В?
Вікторія Лавренюк: Він є виліковним. Є дуже багато ефективних програм, які забезпечують повне відновлення функціонування організму, повне повернення до нормального життя. Від гепатиту В існує вакцинація. Якщо людина має гепатит С, вона має робити вакцинацію від гепатиту В та А.
Сергій Стуканов: Якою мірою захворювання на хвороби, що передаються через кров, пов’язана з вживанням наркотиків?
Вікторія Лавренюк: Наше дослідження зачіпало цей аспект, щоб показати, що військовослужбовці контактують з хворими, кров’ю і можуть отримати захворювання.
Олена Бадюк: Які будуть ваші подальші кроки для покращення ситуації із цими захворюваннями на фронті?
Вікторія Лавренюк: На сьогоднішній день треба розробити нормативно-правовий акт, який би врегулював питання того, що таке особливий період, які особи підлягають призову та мобілізації під час особливого періоду, тому що в жодному нормативно-правовому акті це не визначено. Є тільки загальні формулювання, які різняться. Також потрібне запровадження обов’язкового тестування для мобілізованих осіб.
Сергій Стуканов: Яка ситуація зі СНІДом?
Вікторія Лавренюк: Аналогічна, як і з гепатитом С. ВІЛ/СНІД передається через кров, статевим шляхом та через лезо, бритву. Особи, які мають ВІЛ/СНІД підлягають мобілізації та призову. Осіб з ВІЛ/СНІД на контрактну службу не беруть.