Кіно, концерти, література: Що робити у першому молодіжному просторі Костянтинівки?

Вільний простір DRUZI. Як виникла ідея, скільки часу пішло на реалізацію, що можна робити у просторі, розповідає організаторка проекту Наталія Сосницька.

Сергій Стуканов: Коли виникла ця ідея? Скільки часу знадобилось, щоб її втілити?

Наталія Сосницька: На втілення пішло майже півроку, всі кажуть, що це дуже швидко, але нам здавалось, що це вічність. Як виникла ідея — я повернулась з Києва у Костянтинівку, зустріла уже свою теперішню колегу Софію Пилипенко — їй було 13 років — це молода активістка, яка тоді втілювала свій проект з відновлення парків Костянтинівки. Ми познайомились, поговорили, і зрозуміли, що хочемо змінити Костянтинівку на краще, робити тут різноманітні культурні, мистецькі заходи.

Вирішили, що треба приміщення, але поки не знали з чого розпочати, почали свою діяльність на вулицях і в парках. Кінопокази, майстер-класи з танців, вечірки. Після того, завдяки Львівській освітній фундації, ми поїхали в Карпати, де нас навчили писати проекти, і взагалі проектному менеджменту, познайомили з волонтерами з усієї країни. Ми повернулися додому, написали проект, подалися. А тепер відкрили наш простір.

Сергій Стуканов: Ти вчилась у Києво-Могилянській академії на культурології, чи було тоді розуміння, що повернешся у Костянтинівку і будеш там реалізовувати культурні проекти?

Наталія Сосницька: У нас в місті не було нічого такого, окрім центру дитячої і юнацької творчості, тобто старші вже туди не ходять. І можливості застосовувати свої таланти на практиці немає. І я завжди мріяла, що щось таке буде створено.

Але коли поїхала вчитися в університет, про це забулося, повертатися я не збиралася. Але після навчання повернулася, бо ще впорядковувала свої плани в голові, і у мене з’явилася можливість займатися бізнесом у Костянтинівці, я залишилася. У 2014 році мої батьки виїхали до Києва, я фактично з ними, але поклик серця позвав мене назад у Костянтинівку. І я вирішила, що треба частину життя присвятити хорошій справі у Костянтинівці, і знову повернулась.

Тетяна Курманова: У яких напрямках буде працювати ваш простір?

Наталія Сосницька: Ми для себе виокремили кілька напрямків: неформальна освіта — можна буде навчитися тому, чого немає у школі, технікумі, університеті. Культура, мистецтво — у нас будуть різноманітні заходи, концерти, кінопокази, літературний клуб буде діяти в рамках цього напрямку.

Звичайно, ми дуже хочемо зайнятися екологією. У місті було більше 20 заводів, які дуже активно працювали. До сьогодні ця проблема дуже актуальна. І ми хочемо займатися урбаністикою — Костянтинівка місто не маленьке, але воно напівмертве, люди не усвідомлюють, що вони мають право на місто.

Сергій Стуканов: У фейсбуці ви писали, що у створенні простору вам допомагали 65 волонтерів?

Наталія Сосницька: Так, всі дивуються такій цифрі. Насправді, ще коли влітку ми почали діяльність на вулиці, ми звертались до людей, пропагували ідею волонтерства, і багато хто відгукувався. Ми почали всіх реєструвати, зробили таку базу волонтерів. Маємо більше 60 анкет. Звісно, не кожного дня всі приходили, але хтось щось привіз, хтось допоміг вирішити якусь проблему, хтось прийшов, навчив чомусь інших. Нас дійсно дуже багато, на відкритті не було куди яблуку впасти. Ми дуже раді такій великій команді волонтерів.

 DRUZI знаходяться у Костянтинівці, проспект Ломоносова, 164, 2-й поверх (вхід через кінотеатр «Супутник»)