Книга «Мо́нах»: Як повернутися з війни до мирного життя, якщо ти зовсім один?
Борис Севастьянов – співак, композитор, тепер і письменник – розповів про свою першу книгу «Монах» про посттравматичний синдром, повернення з війни та пошук себе в мирному житті
Громадське радіо
Чому музикант вирішив написати книгу, про що вона та хто герої твору? Про це з Борисом Севастьяновим поспілкувалася журналістка Аліна Бєлобра.
«Так вийшло, що останні чотири роки я їжджу в АТО, написав кілька пісень, які стали доволі популярними. Через це їжджу й в АТО, й на різні фестивалі, в тому числі з письменниками. Я познайомився там із дуже багатьма хорошими людьми: з Сергієм Жаданом, Олексієм Чупою, Дмитром Лазуткіним.
Їздимо-їздимо – вони пишуть книжки, виступають із різними віршами. І мене якось просто затягнуло. Як кажуть: із ким поведешся, від того й наберешся. Через те, що познайомився з багатьма письменниками, є в кого спитати, попросити допомоги.
Коли я писав цю книжку, то писав вперше, не знав, як це робиться. Взагалі йшов наосліп. Мені дуже допоміг Сергій Жадан, він давав мені читати «Інтернат» – ще чернетку з правками. Це величезна довіра. Було дуже приємно й це мені допомогло. Дуже допоміг Олексій Чупа, який редагував книгу, написав вступне слово. Він прибрав із книжки русизми, ще щось. Я російськомовна людина в житті – складнувато було писати українською. Але я завжди кажу: якщо хочете вдосконалити українську – пишіть книжки».
Книга про добровольця з Харкова, який відслужив у АТО півтора року, повернувся до Харкова, там потрапив у нехорошу компанію, розповідає Борис Севастьянов:
«У нього посттравматичний синдром, він багато п’є. Насправді це реальна ситуація, яка, на жаль, відбувається з багатьма військовими.
У мене дуже багато знайомих військових. Я бачу, як хто з них реагує на харківське сьогоднішнє життя. Вони іноді дійсно потрапляють в нехороші компанії, в якісь організації, які займаються не дуже хорошими речами. Тобто прототипу героя немає, але історія цілком життєва».
Борис Севастьянов говорить, що книга стала для нього самого терапевтичною:
«Багато з того, про що я написав у книзі, бачив на власні очі. Бомбардування, снайперські обстріли. Звичайно я рефлексую з цього приводу. І багато з чим іноді складнувато жити. Коли ти написав, сказав про це в письмовому вигляді, стає легше».
Слухайте повну версію розмови з Борисом Севастьяновим у доданому звуковому файлі.
