Коли діти в Сєвєродонецьку писали конкурсний тест, шибки дрижали від снарядів

​Михайло Слабошпицький розповідає про конкурс імені Перта Яцика і зазначає, що держава досі оподатковує премії переможців

Ведучі

Тетяна Трощинська,

Андрій Куликов

Гостi

Михайло Слабошпицький

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-26_slaboshpytskij.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-26_slaboshpytskij.mp3
Коли діти в Сєвєродонецьку писали конкурсний тест, шибки дрижали від снарядів
0:00
/
0:00

Про ситуацію з українською мовою на Сході, а також український варіант російської мови говоримо із співголовою координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика Михайлом Слабошпицьким.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про міф про незнання української мови серед дітей на Сході?

Михайло Слабошпицький: Минулий конкурс в Луганській області відбувався в Сєвєродонецьку. І коли діти писати тест, то від розривів снарядів дрижали шибки у вікнах. Це не свідчить про героїзм дітей, які, незважаючи ні на що, виконують свій патріотичний обов’язок. Діти просто звикли, вони цього вже не помічали.

Але разом з тим є запит на українську мову, педагоги не мають проблеми з тим, що загітувати дітей. Раніше серед призерів конкурсу неодмінно були діти і з Донеччини, і з Луганщини.

Згадайте, як розігрувалась мовна карта. Були побутові маргінальні проблеми, але на своєму конкурсі ми відчули це під час виборів. З кандидатами пов’язали українську і російську мови. Ми вперше перенесли конкурс, щоб уникнути спекуляції. В Запоріжжі ми тоді стикнулись з нерозумінням і упередженням, але я сказав, що ми не проти жодної мови, а за державну мову як у цивілізованій країні. І якось ми знейтралізували цю ситуацію, попросили не політизувати.

Андрій Куликов: Насколько в вашем конкурсе учитывается, что дети иногда и в школах учатся говорить по-разному?

Михайло Слабошпицький: Це прекрасно, це мовне багатство. Конкурс має завдання перевірити нормативні знання і ставить за мету не шукати лінгвістичних геніїв. Якщо ми знайдемо «нового Потебню», то для такої людини може бути призначена президентська стипендія, це десь по півтори тисячі гривень щомісячно. Наші переможці не губляться в суспільстві, це не випадкові люди. І така підтримка була і при Ющенку, і при Януковичу, і при Порошенку.

Конкурс фінансується меценатами, а Верховна Рада досі оподатковує премії переможців. Уявіть, що таке 7 тисяч гривень 16 років тому! При цьому цей меценат, який дав кошти на це, вже сплатив ці податки закордоном. Ця проблема важлива і по сьогодні.

Андрій Куликов: Что значит слово «международный» в названии конкурса?

Михайло Слабошпицький: В світі є велика українська діаспора, багато недільних шкіл. І там, і в Україні всі змагаються між собою. Це клопітно і страшенна рутина, але ми нагороджуємо учасників за знання, за любов до української мови. Був рік, коли в конкурсі взяли участь представники 30 країн світу. Тоді дуже добре працювало МЗС, але зараз через його бездіяльність знизилась кількість учасників конкурсу. В діаспорі нагородження приурочене до Дня незалежності України. Конкурси відбуваються і в Башкорстані, і в Москві, Румунії, Польщі, Китаї, Швеції та інших країнах.

Андрій Куликов: На мой взгляд, существует особый вариант украинского русского языка. И настала пора унормировать его, создать более мощное научное подразделение.

Михайло Слабошпицький: В російській літературі є українська школа — Гоголь, Сомов, Нарєжний, я можу сипати іменами. Лексична партитура суттєво відрізняється, скільки українізмів ввійшло в російську мову через того самого Гоголя. Але тут потрібне спокійне наукове осмислення, бо це дивовижний феномен. Але ми не можемо дати раду з державною мовою, не прийнято досі канонічний правопис — у нас їх аж три: діаспорний, український радянський і той новий, що запропонували і не прийняли.

Коментарi до запису