Концепція геноциду на Волині недопустима з точки зору історії, — В’ятрович
Визнання геноциду на Волині у 1943 році дозволить приховати злочини, здійснені проти українського народу, зазначає директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович
Польська правляча партія «Право і справедливість» офіційно відповіла на лист української інтелігенції та духовенства до польської громади про примирення. Вчора в польському посольстві в Києві відповідь зачитав польський депутат Міхал Дворчик.
Зміст послання для «Громадського радіо» коментує директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Наталя Соколенко: Що відбувалось на Волині у 1943 році, що це досі розбурхує парламенти обох країн?
Володимир В’ятрович: Мова йдеться про жорстокий польсько-український конфлікт, аренами якого були і Волинь, і Галичина, і Прикарпаття, і території, які зараз відносяться до східної Польщі. Я готовий назвати ці протистояння другою польсько-українською війною, суб’єктами якої були підпільні рухи з обох боків. Активну участь також брало і цивільне населення. На жаль, саме цивільне населення стало головною жертвою цього конфлікту.
Це протистояння мало багато різних площин, і протистояння між двома підпіллями було лише однією з них. Друга площина — це протистояння соціального характеру. Також був пласт міжрелігійного протистояння. Всі ці площини пересіклися в роки Другої світової війни.
Сергій Стуканов: Пан Дворчик сказав, що Сейм планує «увічнити жертви українських націоналістів на Волині та колишніх південно-східних теренах Польщі». На ваш погляд, вони уникнуть дефініції «геноцид»?
Володимир В’ятрович: В листі пан Дворчик однозначно назвав ці події геноцидом. Але геноцид передбачає те, що з одного боку маємо тих, хто його здійснював, а з іншого, його жертв. В даному випадку геноцид означатиме односторонню вину з українського боку і жертовність поляків.
Визнання тут геноциду дозволить приховати ті злочини, які здійснювались проти українського народу. Концепція геноциду є абсолютно недопустимою з історичної точки зору. І політично це буде використано російською пропагандою проти України
Сергій Стуканов: Пан Дворчик запропонував встановити хрести з написами «жертви українських націоналістів»?
Володимир В’ятрович: Кожен загиблий має мати свою могилу і свого хреста. Така політика має проводитись на державному рівні. Але могили не мають бути інструментом політичної маніпуляції. Ці заяви пани Дворчик для мене трохи дивні. За останні роки величезна кількість могил українців була знищена на території Польщі.
Сергій Стуканов: Чи прагне польський уряд примирення?
Володимир В’ятрович: Дуже мирний лист з українського боку і така різка відповідь з боку Польщі говорить про те, що вони не йдуть на зближення з Україною. Ті, хто підтримує концепцію геноциду, на жаль, будуть підтримує політику Росії.