Конституційність люстрації: Мірошниченко vs. Козаченко

Обговорюємо процес розгляду конституційного звернення народних депутатів про невідповідність люстраційного закону конституційним нормам України. В студії «Громадського радіо» Юрій Мірошниченко, один із підписантів звернення та Тетяна Козаченко, голова департаменту міністерства юстиції з питань люстрації. Нижче наводимо скорочений варіант непростої дискусії

Лариса Денисенко: Ви противник люстрації чи противник закону про люстрацію в тому вигляді, в якому він прийнятий і зараз розглядається?

Юрій Мірошниченко: Той варіант люстрації, який виписаний в українському законі не відповідає конституції і європейським стандартам.

Народні депутати підготували конституційне подання одразу, коли був прийнятий закон. Ми звертали увагу на порушення конституції. Ми не оскаржуємо закон в цілому, ми говоримо про ті норми, які суперечать конституції.

Лариса Денисенко: Тетяно, яка ваша позиція стосовно процесу, який відбувається в Конституційному суді?

Тетяна Козаченко: Ті 47 народних депутатів, виключно «регіоналів», які подали звернення, мають потенційний конфлікт інтересів. 26 з них, включаючи Мірошниченка, голосували за диктаторські закони 16 січня. Крім того, зараз в конституційному суді одна третя складу, а це 6 суддів, мають також конфлікт інтересів при наявному кримінальному провадженні щодо узурпації влади Януковичем.

Ті, хто був у владі і до кого досі немає кримінальних проваджень, вільно користуючись депутатською недоторканістю, роблять подання до конституційного суду, де залишилась частина суддів Януковича, щодо долі люстраційного законодавства. Конституційний суд має право розглядати конституційність законів і повинен це робити, але в належному складі, за виключенням тих суддів, у кого є конфлікт інтересів.

Анастасія Багаліка: Зміни рекомендовані Венеціанською комісією до закону про очищення влади — про що йдеться?

Тетяна Козаченко: Йдеться не про зміни, а вдосконалення. У грудні 2014 закону надали статусу «проміжного». Венеціанська комісія зустрічалася з українськими фахівцями, ми їздили до Страсбурга, вони приїжджали до Києва. 19 червня 2015 року був зроблений остаточний висновок, в якому зазначено, що дві мети, які переслідує закон про очищення влади — боротьба з наслідками тоталітарного режиму і антикорупційна, є правовими.

Лариса Денисенко: Як ви оцінюватимете рішення конституційного суду з точки зору правосуб’єктності і конфлікту інтересів у чинного складу суду?

Тетяна Козаченко: Доки судді, які мають конфлікт інтересів приймають участь у розгляді питання, рішення є сумнівними. Те, що представники верховної ради і уряду покинули зал засідання свідчить про те, що в такому складі неупереджене рішення неможливе.

Юрій Мірошниченко: Щодо конфлікту інтересів — народні депутати не є такими, на кого поширюється цей законопроект, відповідно конфлікту інтересів бути не могло.

Люстрація має застосовуватись не колективно, а індивідуально. Провина конкретної людини, перш ніж застосовувати люстрацію, має бути доведена в судовому порядку. А у нас ніякого судового порядку не передбачено у процедурі звільнення.

Лариса Денисенко: Чи наявність шістьох суддів, котрі потенційно підпадають під люстраційний критерій, і розглядають закон, який може стосуватись безпосередньо їхньої професійної долі, не порушує чистоту конституційної процедури?

Юрій Мірошниченко: Це категорія не правова, а політична, тобто питання легітимності і довіри. Але у нас дуже мало навіть міністрів, щодо яких не виникає питання довіри, немає закидів, звинувачень і підозр.

Я би хотів, щоб ми шукали істину. На жаль, верховна рада не має політичної волі змінювати закон. Ми повинні будувати правову державу, а правова держава не може будуватися на революційній доцільності.