Верховна Рада/Фото: Громадське радіо
Хто з парламентаріїв лідер в роздачі нездійсненних обіцянок, розповість аналітик КВУ Денис Рибачок.
Денис Рибачок: Кожен третій законопроект, поданий народними депутатами VIII скликання, нереальний до виконання. Це те, що називається в народі «хотєлками» народних депутатів, які до практики жодного стосунку не мають. Їх реалізувати нереально, адже часто на них немає коштів.
Михайло Кукін: Найяскравіший в цьому контексті законопроект Капліна, який встановлює мінімальну зарплату на рівні 10 000 гривень.
Денис Рибачок: Саме так. Взагалі народний депутат Сергій Каплін є ініціатором досить абсурдних законопроектів, і дійсно є його законопроект, який пропонує одномоментно взяти і підняти мінімальну зарплату до 10 тисяч гривень.
Але що цікаво, коли народний депутат подає законопроект, він зобов’язаний, відповідно до регламенту Верховної Ради, подати до цього документу певні супровідні записки і вказати, чи потребує цей законопроект видатків з державного бюджету. Так от, автор цього законопроекту, про який ми говоримо, вважає, що він не потребує видатків з державного бюджету. Тобто незрозуміло, звідки взяти кошти для того, щоб платити мінімальну заробітну плату у розмірі 10 тисяч гривень. Така ситуація нагадує певний політичний аукціон, коли певні політики тримають таблички – хто дасть більше? Тобто мінімалка була 1600, тепер – 3200, є законопроект Радикальної партії Олега Ляшка підняти мінімалку до 5 тисяч гривень, а зараз Сергій Каплін пропонує 10 тисяч, і ми зараз чекаємо, хто дасть більше.
Це проблема української політики – певна інтуїтивність при прийнятті рішень
Михайло Кукін: Хто лідер фінансового популізму в Раді?
Денис Рибачок: Показник популістських законопроектів у Опозиційному блоці є більшим, ніж у всіх інших. Інших ми просто згрупували і поділили на дві групи. Якщо говорити про фракції, які є середняками за темпами популізму, то тут і Блок Петра Порошенка, і «Батьківщина», і Радикальна партія. В середньому 25% законопроектів від них – це фінансовий популізм. Найменший фінансовий популізм у законопроектах у «Народному фронті» і «Самопомочі» – від 12% до 15%.
Михайло Кукін: Скільки популістських законопроектів таки стають законами?
Денис Рибачок: Точної цифри я не скажу, але інколи такі популістські законопроекти все ж стають законами. Я можу згадати законопроект про так звану реструктуризацію фінансових зобов’язань громадян, це законопроект стосувався того, щоб люди, які брали кредити, коли долар був по 5 гривень, віддавали ці кредити також за курсом долара по 5 гривень. Верховна Рада проголосувала за цей законопроект, але президент його ветував, тому він в дію не вступив. Але чому ветував? Тому що за оцінкою Міністерства фінансів, Національного банку, сума збитків для держави склала б 20 мільярдів гривень, і це негативно б позначилося на банківській системі в цілому в державі. Тобто це проблема української політики – певна інтуїтивність при прийнятті рішень. Депутати дуже часто взагалі не розуміють, для чого існує парламент і як взаємодіяти з Кабінетом Міністрів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.