Фото: Громадське радіо
У студії Громадського Радіо — кримськотатарська співачка Ленара Османова.
Сергій Стуканов: Вчора в Україні була низка заходів з приводу Міжнародного дня корінних народів. На одному з них виступала Ленара Османова. З якою піснею?
Ленара Османова: Я співала пісню про рідний дім, про рідний Крим. Це пісня з мого першого альбому. Вона двома мовами — кримськотатарською, моєю рідною, та українською.
Українською мовою вона звучить як «Батькова хата», але здебільшого я співаю кримськотатарською, бувають випадки, коли перший куплет кримськотатарською, а потім українською.
Саме вчора я заспівала кримськотатарською. В другому куплеті є слова: «Навіть якщо ми зараз в розлуці, я обов’язково знайду шляхи, щоб повернутися». Ця пісня була написана ще років 7 тому, до цих всіх подій.
Сергій Стуканов: Чи достатньо кримські татари можуть почуватися у своєму середовищі в Києві?
Ленара Османова: Я думаю, що у зв’язку з усіма цими подіями виріс інтерес до нашого народу, культури й історії. Зараз тут живе і працює відомий кримськотатарський майстер Рустем Скібін. На Хрещатику відкрився центр, де можна купити кримськотатарські твори мистецтва. Все це робиться для того, щоб тут якомога більше показати цінність наших здобутків.
Сергій Стуканов: Кримські татари, які переїхали до Києва, Львова, навчають своїх дітей кримськотатарській мові вдома? Чи є курси?
Ленара Османова: Дитина розмовляє кримськотатарською мовою, коли вона спілкується нею вдома. Передусім все залежить від родини. Коли були живі мої дідусі, бабусі, ми розмовляли в родині більше кримськотатарською. Зараз ми теж розмовляємо кримськотатарською, але треба більше.
Я знаю, що у Києві є курси. Думаю, що той, хто хоче, може навчитися.
Сергій Стуканов: Ленара Османова повернулася нещодавно з Литви. Що там були за концерти?
Ленара Османова: Вперше я була в Литві у березні цього року, коли співала на литовському національному відборі Євробачення як представник України, де заспівала акапельно «Чорнобривці». З того часу почалося моє знайомство з Литвою, зокрема з містом Клайпеда, в якому проживає дуже гарна родина Ярмаків. Пані Лідія очолює український центр «Родина», до якого входять багато українських сімей, які живуть у цьому місті. У червні я співала у них на ювілеї центру «Родина». Вони так підтримують один одного! Зараз було Свято моря, бо Клайпеда – це місто-порт. Було багато кораблів з різних країн світу. В межах свята були концерти, в яких я брала участь.
Сергій Стуканов: Розкажіть коротко про нову пісню «Дотик любові».
Ленара Османова: Ця пісня дуже камерна. Моя музика і мої вірші. Пісня народилася перед ювілейним моїм концертом-виставою у жовтні того року. Тоді я заспівала її зі своїм складом музикантів. Нарешті вона зазвучить з аранжуванням. Вона звучить на радіо вперше.
Сергій Стуканов: Хто є першим слухачем митця? Кому ви вперше показуєте своє творіння?
Ленара Османова: Мамі. Вона музикант.
Сергій Стуканов: В якому настрої пишуться пісні? Що спершу приходить – рядки чи мотив?
Ленара Османова: У мене саме рядки. Вірші були написані кілька років тому. У вересні я сіла за інструмент, було бажання саме на ці рядки написати музику.
Сергій Стуканов: Де можна буде почути вас до кінця літа?
Ленара Османова: За тиждень планується виступ в Генічеську. До Дня незалежності буде виступ у Києві.
Сергій Стуканов: Про що наступна пісня, яку ми послухаємо?
Ленара Османова: Її назва перекладається як «Білий корабель». Вона дуже літня. Цю пісню дуже люблять в Криму. Мені її подарував Микола Петрович Мозговий. Вірші відомого кримськотатарського поета Аблязіза Велієва.
Серпень, відпустки. Одразу пригадуєш літо, відпочинок, але зараз не відпочивається на 100%, хочеться, щоб всі люди в нашій країні могли відпочивати, не думаючи про війну.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.