Кримський Дім має бути місцем, яке створює нові сенси в Україні, для України і для кримчан в дуже різних галузях, — говорить Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому.
Андрій Куликов: Які найголовніші пункти програми програмного директора?
Алім Алієв: Кримський Дім, якщо дуже коротко пояснити, це фактично міністерство культури і освіти Криму в екзилі — не в Криму, але безпосередньо має працювати з Кримом. Як для мене, Кримський Дім має бути місцем, яке створює нові сенси в Україні, для України, для кримчан в дуже різних галузях: від досліджень, медіа, культури до науки, освіти. Я сподіваюсь, такі речі будуть в Кримському Домі постійно відбуватися. І також нам важливо розповідати про Крим та про те, хто такі мешканці Крим, і в регіонах України.
Андрій Куликов: А який найперший регіон?
Алім Алієв: Це Львів. Там буде Форум Видавців, де ми готуємо панельну дискусію по кримськотатарській літературі, а також панельну дискусію до сторіччя Курултаю кримськотатарського народу.
Кримськотатарська література активно розвивається. І ми хочемо про це розповісти не тільки кримським татарам (хоча і їм це теж важливо розповідати), а й людям, які мають інші контексти. Будь-що розвивається тільки тоді, коли виходить поза межі своєї «шкаралупи». Нам важливо, щоб кримськотатарська література виходила поза межі зацікавлення тільки кримських татар.
Андрій Куликов: Наскільки ви в цьому знаходите зацікавленість ширшої української громади? Оскільки кримських татар в Україні я розглядаю як частину української громади в цілому.
Алім Алієв: Очевидно, ця наша різноманітність робить унікальною будь-яку культуру і народ в політичному сенсі. І 100% кримські татари є частиною української нації. Для мене важлива одна річ, яку ми хочемо робити і будемо робити надалі, — це так звані колаборації. Тобто комбінувати українських, польських, німецьких, єврейських, кримськотатарських музикантів і робити один спільний культурний продукт.
Ми зараз на такому етапі, коли постійно пізнаємо один одного. Більше того, ми зараз дуже часто пізнаємо самі себе. І такі продукти допомагають доходити до ширших аудиторій.
Андрій Куликов: А приклади такої колаборації існують?
Алім Алієв: Очевидно, існують. Ми практикували це з гуртом «ShokolaD», Усейном Бекіровим, з театром Курбаса, «Курбасами». Зараз тут хочемо створити кримськотатарсько-єврейський проект. Нам важливо залучати дуже різні культурні контексти, бо це завжди виходить цікаво.
24 серпня «Кримський Дім» проводить перший кримський концерт Open Air на Поштовій площі з 14.00. Всі охочі можуть прийти та почути виступи наживо: панк-рок гурт «Shatur-Gudur», наш чудовий джазовий музикант Усейн Бекіров, співачка реггі Азіза Ібрагімова, учасниця Євробачення-2013 Злата Огнєвіч.
Кримський дім має бути хабом для всіх добрих ініціатив, незважаючи на релігію чи етнічне походження
Андрій Куликов: А можна прийти до Кримського Дому і сказати: «Я хочу навчитися кримськотатарської мови»?
Алім Алієв: Я тільки пару тижнів, як обійняв цю посаду. Ми хочемо робити курси не тільки кримськотатарської мови. Наприклад, важливо запускати курси англійської мови для молоді, для переселенців — для всіх людей. Чи, наприклад, навчати кримськотатарським танцям чи грі на кримськотатарських музичних інструментах.
Андрій Куликов: Наскільки Кримський Дім буде різноманітний?
Алім Алієв: Очевидно. Як я казав, це має бути куточок Криму на континентальній Українч. Але щоб люди не приходили туди жаліти кримських татар чи людей, які переїхали з Криму, а щоб вони отримували там цінність, знаходили для себе нові сенси. Тому ми хочемо робити і сучасні інсталяції, хотіли б поставити сучасний балет на кримську тематику. Очевидно, люди зможуть придбати і кримськотатарські книжки. Ми б хотіли зробити там окрему звукозаписуючу студію, де наші митці могли б записувати свої пісні, дублювати фільми чи мультфільми.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.