facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Кримський Дім» у Києві перетвориться на осередок багатокультурності, — Алім Алієв

Новий програмний директор «Кримського Дому» про плани на найближче майбутнє, які мають збільшити привабливість унікального культурного закладу

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Кримський Дім має бути місцем, яке створює нові сенси в Україні, для України і для кримчан в дуже різних галузях, — говорить Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому.

 

Андрій Куликов: Які найголовніші пункти програми програмного директора?

Алім Алієв: Кримський Дім, якщо дуже коротко пояснити, це фактично міністерство культури і освіти Криму в екзилі — не в Криму, але безпосередньо має працювати з Кримом. Як для мене, Кримський Дім має бути місцем, яке створює нові сенси в Україні, для України, для кримчан в дуже різних галузях: від досліджень, медіа, культури до науки, освіти. Я сподіваюсь, такі речі будуть в Кримському Домі постійно відбуватися. І також нам важливо розповідати про Крим та про те, хто такі мешканці Крим, і в регіонах України.

Андрій Куликов: А який найперший регіон?

Алім Алієв: Це Львів. Там буде Форум Видавців, де ми готуємо панельну дискусію по кримськотатарській літературі, а також панельну дискусію до сторіччя Курултаю кримськотатарського народу.

Кримськотатарська література активно розвивається. І ми хочемо про це розповісти не тільки кримським татарам (хоча і їм це теж важливо розповідати), а й людям, які мають інші контексти. Будь-що розвивається тільки тоді, коли виходить поза межі своєї «шкаралупи». Нам важливо, щоб кримськотатарська література виходила поза межі зацікавлення тільки кримських татар.

Андрій Куликов: Наскільки ви в цьому знаходите зацікавленість ширшої української громади? Оскільки кримських татар в Україні я розглядаю як частину української громади в цілому.  

Алім Алієв: Очевидно, ця наша різноманітність робить унікальною будь-яку культуру і народ в політичному сенсі. І 100% кримські татари є частиною української нації. Для мене важлива одна річ, яку ми хочемо робити і будемо робити надалі, — це так звані колаборації. Тобто комбінувати українських, польських, німецьких, єврейських, кримськотатарських музикантів і робити один спільний культурний продукт.

Ми зараз на такому етапі, коли постійно пізнаємо один одного. Більше того, ми зараз дуже часто пізнаємо самі себе. І такі продукти допомагають доходити до ширших аудиторій.

Андрій Куликов: А приклади такої колаборації існують?

Алім Алієв: Очевидно, існують. Ми практикували це з гуртом «ShokolaD», Усейном Бекіровим, з театром Курбаса, «Курбасами». Зараз тут хочемо створити кримськотатарсько-єврейський проект. Нам важливо залучати дуже різні культурні контексти, бо це завжди виходить цікаво.

24 серпня «Кримський Дім» проводить перший кримський концерт Open Air на Поштовій площі з 14.00. Всі охочі можуть прийти та почути виступи наживо: панк-рок гурт «Shatur-Gudur», наш чудовий джазовий музикант Усейн Бекіров, співачка реггі Азіза Ібрагімова, учасниця Євробачення-2013 Злата Огнєвіч.

Кримський дім має бути хабом для всіх добрих ініціатив, незважаючи на релігію чи етнічне походження

Андрій Куликов: А можна прийти до Кримського Дому і сказати: «Я хочу навчитися кримськотатарської мови»?

Алім Алієв: Я тільки пару тижнів, як обійняв цю посаду. Ми хочемо робити курси не тільки кримськотатарської мови. Наприклад, важливо запускати курси англійської мови для молоді, для переселенців — для всіх людей. Чи, наприклад, навчати кримськотатарським танцям чи грі на кримськотатарських музичних інструментах.

Андрій Куликов: Наскільки Кримський Дім буде різноманітний?

Алім Алієв: Очевидно. Як я казав, це має бути куточок Криму на континентальній Українч. Але щоб люди не приходили туди жаліти кримських татар чи людей, які переїхали з Криму, а щоб вони отримували там цінність, знаходили для себе нові сенси. Тому ми хочемо робити і сучасні інсталяції, хотіли б поставити сучасний балет на кримську тематику. Очевидно, люди зможуть придбати і кримськотатарські книжки. Ми б хотіли зробити там окрему звукозаписуючу студію, де наші митці могли б записувати свої пісні, дублювати фільми чи мультфільми.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Зрадників ніхто не любить: як колаборанти опиняються у російських СІЗО

Зрадників ніхто не любить: як колаборанти опиняються у російських СІЗО

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»

«Перше, що зробили окупанти, зайшовши в Маріуполь, — змінили одну літеру»: мова має значення

«Перше, що зробили окупанти, зайшовши в Маріуполь, — змінили одну літеру»: мова має значення