«Киев-Донбасс». Вечерний эфир за 27 января. Второй час

В студии работают Ирина Соломко и Елена Трибушная.

Во втором часе программы «Киев-Донбасс» с сыном известного диссидента Олексы Тихого, правозащитника, уроженца Донбасса, погибшего в советских лагерях — Владимиром Тихим, говорим о предпосылках раскола Украины и войны на востоке.

Гость рассказывает о работах своего отца, который еще 50 лет назад выделял проблемы Донбасса: «Це почалося ще з індустріалізації. Це були бельгійці, уельці. Їм потрібна була дешева робоча сила. Через це туди стікався декласований пролетаріат. Мій батько писав: «Престрашна мішанина людей. Кожен несе на Донеччину свої традиції, мораль (часто низькопробні). Цілковита байдужість до традицій, віри, моральних норм, мови корінного населення — українців, їдуть на Донбас, як правило, люди, котрим байдужа наша Батьківщина, ті, хто шукає «длинных рублей», «привольной, хорошей жизни»». І це зрощувало наступне покоління: «Формальне навчання та примітивне виховання дітей, починаючи з колиски. Діти переважно неголодні, одягнені, але залишаються з вакуумом у душах». Українська влада після здобуття незалежності нічого не зробила, щоб вакуум цей заповнити».

Помимо этого, с Маричкой Коблик и Андреем Жильветро, куратором и ведущим киноклуба BLOW UP, говорим о будущих кинопоказах, в рамках которых они хотят объединить увлеченных кино творческих людей и оказывать им поддержку.

Маричка Коблик рассказывает о цели клуба: «Головна мета — це допомогти людям, які в процесі розвитку в кіно. Ми будемо показувати класику кіно, обговорювати її, поглиблювати знання. Ми не є комерційною організацією. Потрапити до клубу може будь-яка людина, що має бажання».

На вопрос о том, что нужно делать, чтобы украинское кино развивалось, Андрей Жильветро отвечает: «Нужно перестать критиковать. Перестаньте плевать в художника! Нужно поддерживать режиссеров. Когда вы плюете в художника, у него теряется мотивация что-то делать».