facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Література — справа меншості. А меншість не зробить історію, — Срджан Срдич

Сербський письменник Срджан Срдич розповідає про свої книги та про тісну творчу співпрацю з Україною

Література — справа меншості. А меншість не зробить історію, — Срджан Срдич
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Олексій Бурлаков: Розкажіть про свій твір «Саторі»? Мова йде про післявоєнну Сербію?

Срджан Срдич: Це не мала би бути книга тільки про повоєнну Сербію — вона має значно ширший, універсальніший характер. Історія в цій книзі мала б функціонувати як розповідь без розповіді, свідченням про світ, в якому не існує жодної історії, принаймні історії, яка була б варта того, щоб її розповісти.

Вона продовжує флоберівську думку про банальність всіх речей, тому в цьому романі опинилась цитата з Флобера з виховання почуттів.

Головним героєм роману є людина, яку всі звуть «Водій», він є ведучим радіо, але незважаючи на те, що його так звати, він жодного разу не сидів за кермом і не має досвіду водія.

Це мала б бути книжка про антисвіт або про антишлях.

Олексій Бурлаков: Події в Сербії, які мають порівняння з подіями, які розгортаються зараз в Україні, відбулися дуже давно. І ті думки, які народжуються після таких конфліктів, викладаються у прозу?

Срджан Срдич: До України я відчуваю безмежну любов, і в останні 5 років був в цій країні більше, ніж всі письменники Сербії. Дві мої книжки перекладені українською, і знаю, що є дуже багато читачів цих книжок.

Я хочу щиро побажати громадянам України, щоб вони ніколи не опинилися в тій ситуації, в якій опинилися серби. Щодалі від цього досвіду, тим краще. Сербія пережила 4 громадянські війни, які тривали 10 років. І після всіх цих воїн ви не можете просто повернутися назад в сенсі економіки, політики та культури.

Валентина Троян: Чим вам подобається Україна, і яка ваша думка щодо подій на Донбасі?

Срджан Срдич: Коли я вперше приїхав до України, в мене було відчуття, що я опинився в місці, з якого нікуди і не виїжджав.

В мене немає достатньо інформації про те, що зараз відбувається на сході України. Та й з мого боку було би негарно приїхати з такої відстані, і пояснювати вам, що ви маєте робити.

Одна річ є ясною: ніхто не буде питати в українців і сербів, чого вони бажають.

Валентина Троян: Як би вам запропонували написати книгу про Україну, то про що б це була книга?

Срджан Срдич: Люди, як правило, не люблять, коли їм видається те, що я про них написав. В одному зі свої оповідань я писав про певні події у Празі, і гадаю, що чеські читачі не дуже би зраділи, якби це оповідання переклали чеською через історію, яка є такою, яка вона є.

Олексій Бурлаков: Які слова у вас асоціюються з Україною?

Срджан Срдич: Доброзичливість, бажання допомогти та достатньо багато простору для фантазій тих, хто приїздить з Сербії. Я можу тут почуватися вільним.

Валентина Троян: В рамках цього візиту до України, які міста ви плануєте відвідати?

Срджан Срдич: Я намагаюсь бути туристом в Україні, але мої видавці та моя перекладачка Алла Татаренко ніколи мені цього не дозволяють зробити. Мене завжди змушують працювати. От і зараз, крім того, що я сьогодні ввечері виступатиму в Києві, я їду до Львова на форум видавців.

Валентина Троян: Чи подобається вам спілкування з колегами — літерознавцями та письменниками України, чи цікаво вам дискутувати з ними?

Срджан Срдич: Звичайно, мені подобається. Я і сам нещодавно був організатором такого фестивалю в Сербії.

Валентина Троян: Чи були представники України присутні на цьому заході?

Срджан Срдич: Цього року була присутня Галина Шиян. А одного року Україна на нашому фестивалі була навіть спеціальним гостем, отже, можна сказати, що існує традиція таких стосунків. Україна знаходиться в топі країн, які багато зробили для сербської культури.

Україна знаходиться серед тих країн, які багато зробили для сербської культури. 

Олексій Бурлаков: Яку книгу ви будете презентувати в Києві?

Срджан Срдич: Київський видавець видав мій роман, і з цієї нагоди я був гостем київського фестивалю «Арсенал» минулого року. Зараз я хочу перевірити, як тепер люди будуть реагувати, коли вони вже спокійно прочитали книжку.

Валентина Троян: З початком військового конфлікту багато письменників почали висловлювати свою громадянську позицію. Чи можна через письменництво якось вплинути на політичні дії в країні, на суспільну думку?

Срджан Срдич: Письменник не може впливати ні на що, і ніколи цього не міг.

Я живу в місті, де найбільша кількість розлучень на всій території колишньої Югославії. Та я знаю багатьох людей, які читали Анну Кареніну, і живуть в цьому місті.

Література може змінити тільки літературу і певні моменти в середині духовного портрету людини. Як би ми могли реанімувати письменників минулого століття, які були політично ангажовані, я гадаю, що їм би не сподобалось, чим закінчилися їхні ідеали. Це не означає, що не треба боротися, але потрібно бути готовим до поразки.

Література — це річ, з якою пов’язана меншість. Але меншість не робить історії.

Валентина Троян: Чи є такий літературний твір, який вас змінив?

Срджан Срдич: Так, це було в часи, коли відбувалося становлення особистості. Справжнім читачем я став на при кінці середньої школи, коли почав розуміти Камю і Достоєвського. Тоді мені стало зрозуміло, що швидше за все, я зможу займатися лише однією справою в житті.

З плином років людина отримує професійну деформацію: я захистив докторську дисертацію з літератури, працюю редактором, спілкуюсь з талановитою молоддю, пишу літературну критику, організую літературний фестиваль і пишу свої прозові тексти.

Олексій Бурлаков: Останнє напуття для тих людей, які хочуть стати письменниками, від відомого письменника?

Срджан Срдич: Якщо ви бажаєте стати письменниками, станьте ними. Станьте тим, що не буде перешкоджати іншій людині, і робіть це до кінця.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне