Львів має бренд толерантності, — Андрій Москаленко

Кирило Лукеренко: Давайте поговоримо про майбутнє Львова. Я так розумію, 5-10 років тому був чіткій орієнтир — провести у Львові Чемпіонат Європи з футболу. Це такий віховий момент, який вплинув на туристичну складову міста, на інфраструктуру. Який у вас орієнтир зараз? Куди прямує Львів?

Андрій Москаленко: 10 років тому ми не стільки готувалися до Чемпіонату Європи з футблоу, скільки подумали, чим Львів може конкурувати за те, щоб тут хотів жити львів’янин, щоб сюди хотіли приїжджати люди з інших міст та інших країн. І тоді народилася думка, що це має бути ІТ, тому що це є наука, високі зарплати, добрі умови. І друге — туризм. Але туризм еволюціонує, і щоби мати певний стрибок, то дійсно потрібні такі події, як Чемпіона Європи з футболу.

Якщо говорити про наступні кроки, то сьогодні Львів працює над новою стратегією. Сьогодні популярний тренд креативної економіки, але в його основі лежать культура і освіта. І в цій галузі є дуже багато вільних місць. Наприклад, к 2030-му року ми хотіли би претендувати на World Expo, тому що нам потрібно підтягувати інфраструктуру. І у Львові є такі традиції. Наприклад, вчора ввечері я мав змогу зустрічати президента світового ПЕН Конгресу у Львові. З понеділка, після форуму видавців у Львові стартує ПЕН Конгрес, де буде дуже багато письменників, приїжджають Нобелівські лауреати. І Львів на вересень перетворюється на літературну столицю Європи. Такі цілі і певний магнетизм є у Львові, щоб тут хотіли жити мешканці, і щоб хотіли приїжджати люди з інших міст та країн світу.

Ірина Славінська: Якщо говорити про проведення культурних та інших подій, то у Львові є такий ризик-фактор як люди, котрі полюбляють погрожувати публічним подіям, як це було з Форумом видавців цього року, або приходити з намірами щось крушити на цих подіях, як це було з Фестивалем рівності в позаминулому році. Як місто може дати раду цим викликам?

Андрій Москаленко: Львів завжди був містом, який є дуже толерантним, адже, якщо говорити про момент з часу окупації Криму, то найбільша кількість людей з Криму приїхали до Києва і до Львова. Чому так було? Тому що Львів має бренд толерантності, і коли хочуть нашкодити Україні, то намагаються нашкодити Львову. Є ряд подій, які можуть свідчити про це. В кожній події треба сідати і спілкуватися, зокрема про ті випадки, про які ви згадували, я мав багато спілкування з різними людьми. Я вважаю, нам потрібно знаходити рішення, і за хвилину воно не знайдеться. Але цей бренд толерантності потрібно зберегти, адже, по-перше, наша Конституція захищає свободу слова, по-друге, треба цінувати всіх і знаходити рішення та компроміс.

Львів прийняв нову культурну стратегію. В підпорядкуванні Управління культури Львова є 81 установа. І наше завдання, щоб кожна з цих інституцій — чи то музей, чи то бібліотека, чи то театр, виконувала функцію, яка б не дала змогу через 5-10 років мати полеміку такого рів

Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.