Маршрутки, тролейбуси, метро: що зміниться з єдиним електронним квитком?

Тетяна Трощинська: Дуже багато співавторів цих законопроектів про єдиний електронний квиток починали свої коментарі з того, що це дасть змогу вивести величезну кількість коштів з тіні. Яким чином?

Віталій Корчик: По-перше, це створює правову базу для роботи таких систем, адже автоматизований облік давно є нормою для розвинених країн, він вже працює і у Києві, і подібні системи є у Харківському метрополітені. Автоматизований облік і оплата в громадському транспорті — це революція у цій галузі, є маса переваг як для пасажирів, так і для перевізників, і для міста в цілому.

Найголовніше — автоматизація нарешті дозволить упорядкувати облік пільговиків, яких перевозять безкоштовно за рахунок компенсації з місцевих бюджетів. Досі чисельність обраховувалась за формулами і демографічними даними, але це складно, неточно і неефективно.

Тетяна Трощинська: Чи це означає, що тепер пільговики на вході у громадський транспорт не матимуть часто приниженим голосом питати, чи мають вони право їхати? Як це виглядатиме фізично?

Віталій Корчик: Даний законопроект є доволі ліберальним. Він дозволяє кожному місту обрати свою систему роботи. Він унормовує видачу безкоштовних електронник квитків для пільговиків. Так само як для комунального транспорту, так і приватного. Це дозволить вести чіткий облік, а не показувати якусь цифру, взяту з голови. Формули і демографічні показники міняються, ми не завжди можемо визначити точну кількість пільговиків.

Тетяна Трощинська: Теоретично це має зменшити кількість коштів, які виділяються на пільговиків з місцевого бюджету?

Віталій Корчик: Ми дуже на це сподіваємось. І це дозволить вивести з тіні велику кількість коштів. Без автоматизації неможлива лібералізація галузі і залучення приватних чи донорських коштів. Без точних цифр, надходжень інвестор не прийде.

І дуже важливо — ми практично забираємо готівковий обіг коштів, що прибере людський фактор для якихось, можливо, зловживань. Більше того, я знаю, що Львів і Вінниця розраховує на допомогу від ЄБРР на впровадження такої системи як частини реформи комунального транспорту.

Тетяна Трощинська: Великі перевізники, особливо маршрутки, роками живуть на тому, що ніхто не обліковує пасажирів. Тіньовий ринок величезний і лобі перевізників колосальне. Як ви уявляєте подолання цього? Наскільки перевізники готові сідати за стіл переговорів, що їм можуть запропонувати?

Віталій Корчик: Як Верховна Рада ми маємо забезпечити всі правові норми. Ми сказали, що цей законопроект не є нав’язливим, кожне місто може розпоряджатись. І тоді громадяни, виборці будуть оцінювати як та чи інша місцева влада намагається або ні повернути тіньові кошти у бюджет міста.

Я впевнений, що позитивні приклади впровадження будуть уже під кінець цього року, а ще більше у 2018. Коли ми побачимо конкретні результати, інші міста вже не зможуть від цього якось відходити, бо їм будуть задавати питання, а чого ви не робите те, що економить наші кошти?

Андрій Куликов: Наскільки такий автоматизований облік буде вигідним маленьким містам, де нема ні трамваїв, ні метро? Що електронізувати там?

Віталій Корчик: Це буде вигідно усім. Якщо люди хочуть вивести гроші з тіні, зрозуміти, скільки дійсно проїжджає пасажирів пільгових категорій, скільки коштів може прийти в бюджет.

Андрій Куликов: А ви звертали увагу на оголошення, які з’являються у маршрутках, що через підвищення заробітної платні і цін на паливо та ремонт вартість проїзду буде збільшено?

Віталій Корчик: Прерогатива встановлювати тарифи — це розмова між перевізниками і міською владою. Я знаю дуже багато прикладів, коли перевізники хотіли підвищити вартість проїзду, але міська влада допомагала як мінімум це відтермінувати. Для підвищення тарифів потрібні реальні, конкретні передумови. Звичайно, у цьому більш компетентні ті чи інші міські влади, але якщо вони будуть це робити, то мають дуже чітко обґрунтувати. Огульно підвищувати ціни на будь-що ми просто не маємо права.