Масштабна приватизація. Що і коли продаватиме держава?

З радником міністра економічного розвитку і торгівлі Сергієм Гайдою говоримо про те, які українські підприємства можуть бути приватизовані, а які — ні

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Ірина Ромалійська

Гостi

Сергій Гайда

Масштабна приватизація. Що і коли продаватиме держава?
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_kyivdonbass-17-03-02_gaida.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_kyivdonbass-17-03-02_gaida.mp3
Масштабна приватизація. Що і коли продаватиме держава?
0:00
/
0:00

Анастасія Багаліка: Є заява першого віце-прем’єр-міністра-міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва про те, що 3,5 тисячі підприємств є збитковими, 1000 будуть ліквідувати. Все правильно?

Сичик-горобець Державне спеціалізоване підприємство «Екоцентр»

Сергій Гайда: Я розкажу спочатку більше про реформу, а потім про те, що мав на увазі Степан Іванович. Українська держава володіє більше, ніж 3,5 тисячами об’єктів. Є дві задачі: ми маємо позбутися невластивих функцій для держави як власника з управління держпідприємствами і покращити ефективність роботи підприємств.

Щоб зрозуміти, які компанії потрібні для держави (тобто властиві функції, які має виконувати держава), має бути зроблене групування за трьома великими групами: компанії, які наразі перебувають в ліквідації, і вони мають бути ліквідовані; компанії, які мають стратегічне значення і властиву функцію для держави; компанії, де функції держави є невластивими, ці компанії можуть бути приватизовані. Критеріїв прибутковості чи збитковості для приватизації нема.

Ірина Ромалійська: Важливі для держави і не мають бути приватизовані — це які?

Сергій Гайда: Ми формально називаємо цю групу: стратегічні. За нашим попереднім аналізом — 15 об’єктів, на які припадає більше 80% активів. Це Укрзалізниця, Укрпошта, Нафтогаз, КБ Південне, Завод 410, Південмаш, Антонов, Хартрон, Адміністрація морських портів, Енергоатом, Гідроенерго, Укренерго, Східний ГЗК, Укрхімтрансаміак.

Ірина Ромалійська: Це ті самі, що щороку приймається перелік підприємств, які не підпадають під приватизацію?

Сергій Гайда: І так, і ні. Говоримо про різні речі. Є закон «Про приватизацію» і ст.5, де є критерії, за якими компанія не може бути приватизована, а також закон зі списком по компаніям, які заборонено приватизувати.

Групування — це стратегічний документ, до чого має прийти Україна у майбутньому. Розуміємо, що керувати 3,5 тис. підприємствами держава не може, також держава є неефективним управлінцем і власником. Тому маємо сфокусуватися на важливих компаніях, які в майбутні 5-10 років залишаться в державній власності обов’язково.

Ірина Ромалійська: Що робити з усіма іншими підприємствами?

Сергій Гайда: Ми переходимо до блоку приватизації — те, що мав на увазі Степан Іванович. Виходячи з попереднього опрацювання нашою групою радників, держава не має на меті ліквідовувати підприємства, які працюють.

Важливо розглянути різні кейси приватизації. Найяскравіший приклад — продаж через прозорий аукціон Криворіжсталі в 2005 році. Оцінка компанії була в 5 мільярдів, переоцінили в 10, а продали за  24. Була конкуренція між іноземними інвесторами. Залежно від підходу до приватизації, привабливість об’єкта може змінюватися в десятки разів.

Якщо говоримо про іноземних інвесторів, мабуть, навіть не потрібно говорити, що отримав Кривий Ріг, які інвестиції в інфраструктуру міста та регіону робить ця компанія. Зараз вона далі продовжує вкладати гроші в модернізацію, відповідально ставитися до працівників, з іншого боку, ця компанія, мабуть, є одним з найбільших платників податків.

Держава є набагато ефективнішим отримувачем податків, ніж управлінцем активів.

Якщо говоримо про приватизацію і про продаж, ми як держава отримуємо зовнішні інвестиції, технології, робочі місця, продовжуємо отримувати податки, які сплачуватимуть нові власники.

Анастасія Багаліка: Це якщо купила структура, яка готова інвестувати і розвивати підприємство. А якщо ні?

Сергій Гайда: Я гадаю, важливо сфокусуватися не на тому, хто купив, а на тому, як відбувається процес приватизації. Якщо ми продаємо прозоро, без штучних умов, під які підходить тільки «мій брат» чи «ваша сестра», буде ринкова конкуренція та зацікавлені покупці.

Ірина Ромалійська: Коли розпочнеться масштабна приватизація, про яку говоримо вже кілька років чи навіть кілька десятків?

Сергій Гайда: Я думаю, коли говоримо: масштабна приватизація, можемо говоримо про кількість проданих об’єктів, а не про їх вартість. Бо, насправді, масштабна приватизація вже давно закінчилась. Завдання у прем’єр міністра — розпочати приватизацію, щоб процес був помічений зовні і за межами країни для залучення інвесторів в Україну.

З проекту нашого аналізу виходить, що з 3,5 тисяч близько 1200 в ліквідації. Є група компаній, які знаходяться в АР Крим чи в зоні АТО — 560. Це окрема група, з якими держава зараз нічого не робить. Далі йдуть важливі об’єкти, які залишаються в державній власності — більше 360-ти; є окрема група концесій — аеропорти, лісництва, автодорога. І залишкова група — майже 900 об’єктів — приватизація.

Ірина Ромалійська: Які найгучніші з цих 900 об’єктів?

Сергій Гайда: Це ОПЗ, обленерго, Центренерго, Турбоатом, Електроважмаш.

Анастасія Багаліка: Які підприємства будуть ліквідовуватися? Як це буде відбуватися?

Сергій Гайда: Я не готовий сказати, скільки працівників в компаніях, які перебувають в ліквідації. Я не здивуюся, якщо ми не побачимо великої кількості. Вони будуть ліквідовуватися відповідно до законодавства, бо всі компанії, які входять в цю групу, вже перебувають в стадії ліквідації. Нічого нового держава не ліквідує. Ці компанії не працюють, а існують тільки на папері. Після того, як на уряді буде прийняте рішення, буде опублікований і повний їх список, це одне з зобов’язань українського уряду перед МВФ.