Майнова люстрація в регіонах повністю провалена, — депутат Дерев’янко

В студії працюють журналісти Любомир Ференс та Ольга Веснянка.

Любомир Ференс: Чи задоволені ви практичним втіленням цього закону за два роки?

Юрій Дерев’янко: Коли цей закон був ухвалений, це була перемога громадськості, новоствореної партії «Воля», активістів та це був перший крок, спрямований на зміну системи.

Любомир Ференс: Сам закон був прийнятий 16 вересня 2014 року, і кажуть, що в ньому є прогалина, яка дозволяє кандидатам в депутати уникнути люстрації, тому що люстрацію їм має провести народ, не допустивши їх до влади. І через цю прогалину такі одіозні персоналії як Сергій Льовочкін, Юрій Бойко досі знаходяться в парламенті, де відіграють не останню роль.

Юрій Дерев’янко: І Льовочкін, і Бойко залишились в парламенті не через недосконалість цього законопроекту, а тому що ми маємо відповідну норму в Конституції. Не може цей закон бути неконституційним в частині права бути обраним.

На превеликий жаль, ми маємо таку норму Конституції, яка не може заборонити будь-кому обиратися. Адже суть люстрації полягає в забороні на отримання посади в державних органах влади, а не в представницьких.

Ольга Веснянка: Але ці люди ухвалюють рішення. Багато людей кажуть, що люстрація не спрацювала. Що можна змінити, аби люди відчули ці зміни?

Юрій Дерев’янко: Люстрація однозначно спрацювала по відношенню до тих осіб, які займали високі посади в правоохоронних органах, і в органах виконавчої влади, які були міністрами і були свого часу ядром команди Януковича.

Також люстрація мала інший аспект, пов’язаний з перевіркою майнового стану, грошей, які були зароблені. В цій частині вона не спрацювала. Тобто там, де був потрібен чесний аналіз щодо корупційності статків, схема не спрацювала. І ми зараз цим питанням займаємось, впроваджуючи електронне декларування та низку антикорупційних органів, які будуть виявляти корупціонерів.

Але загалом та частина, яка стосується безкомпрормісного звільнення тих людей, які працювали при Януковичу та які формували ту жахливу антидемократичну владу, була реалізована. Той же Льовочкін та Портнов не можуть займати державні посади. Тому ми бачимо істерику навколо цього закону та бажання через Конституційний суд відмінити цей закон.

Любомир Ференс: Ви казали, що цей закон дав змогу звільнити одіозних чиновників часі Януковича. А наприклад, Василя Паскала Аваков призначив своїм заступником, попри те, що закон вжне діяв. І лише під шаленим тиском громадськості його звільнили. А якщо б вона не реагувала, Паскал і досі б залишався в Міністерстві внутрішніх справ.

Юрій Дерев’янко: На жаль, такі приклади є, коли ті, хто знаходиться при владі, намагаються своїх друзів прикривати і знову приводити до влади. Це важка праця, і тільки під тиском громадськості та журналістів, ми можемо змусити цей закон працювати повноцінно і по відношенню до всіх.

Ольга Веснянка: Чи має буде запроваджена люстрація для людей, які працюють на державних посадах, і підтримують сепаратизм на Донбасі?

Юрій Дерев’янко: Законом чітко визначено, які є критерії люстрації і хто під неї попадає. Я думаю, що якщо людина здійснює антиконституційні дії, то це регулюється зовсім іншим законодавством, і така людина повинна відповідати.

Люстраціє направлена на те, щоб люди, які створили диктаторський режим в Україні, не потрапили на державні посади протягом 10 років. І я переконаний, що коли до влади прийдуть абсолютно інші, нові люди, то і на Донбасі, і в Києві люди відчують зміни, і не будуть закликати до відділення територій від України, а навпаки — підтримувати європейський курс нашої держави.

Любомир Ференс: Закон про люстрацію має 8 пунктів. І один з пунктів говорить про те, що ті чиновники, які завдали збитків державі на певну суму, не залишаться при владі. І мали б бути створенні територіальні органи по областях від Національного агентства з питань державної служби, які би мали «люструвати» тих чиновників. Я вас хочу запитати, як в регіонах пройшла люстрація?

Юрій Дерев’янко: На Національне агентство з питань державної служби не покладалося ніяких функцій, крім контролю за тим, чи чиновник здав люстраційну декларацію, чи ні. Основна функція лежала на Фіскальній службі, яка мала перевіряти доходи, майновий стан тощо. І це було повністю провалено. Це — ганебна служба з ганебними очільниками, які свою частину роботу провалили. Адже тільки одиниці чиновники по майновій люстрації були звільнені, інші залишились на посаді.

Ольга Веснянка: На скільки відсотків вже зроблена люстрація в Україні?

Юрій Дерев’янко: Люстрація буде тривати 10 років, і за два роки по тим безумовним чиновникам, які усунені від влади, вона виконана на 95%, по майновій люстрації — максимум на 1%, по люстрації, яка стосується чиновників колишнього КДБ теж максимум на 1%.