Як освітня реформа змінюється під час війни
Керівник напрямку україно-швейцарського проєкту з розвитку професійної освіти EdUP Микола Скиба аналізує реформу НУШ.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Чи успішна НУШ
Реформа освітньої системи України триває сьомий рік поспіль. Сама концепція реформи розрахована до 2029 року. Коронавірус та повномасштабне внесли свої корективи. Наразі успішність реформи можна оцінити значно менше, ніж 70%. Таку думку висловив керівник напрямку україно-швейцарського проєкту з розвитку професійної освіти EdUP Микола Скиба в етері Громадського радіо.
Водночас зусилля, які були вкладені в освітні зміни з 2017 року, не були марними. Опитування батьків за підсумком циклу реалізації НУШ в початковій школі показують позитивні результати. Діти по-іншому себе відчувають. Уже є категорія дітей, в яких після завершення 4 класу не зникає інтерес до навчання. Вони йдуть в базову школу з бажанням навчатись.
«Ці зміни були просто неминучими. Щобільше, їх довгий час відтерміновували різними популістами в політиці. Вони говорили, що у нас дуже потужна українська система освіта, ледь не найкраща у світі», — каже він.
Перше дослідження PISA підтвердило необхідність змін. Воно відбулось у 2018 році й показало, що українська система освіти має значні прогалини. Основною проблемою виявилось застосування знань, говорить експерт. PISA, на відміну від олімпіад чи контрольних, будується не на тому, щоб вирішити більше стандартних задач, а на тому, щоб виміряти базове розуміння молодих людей за трьома категоріями. Йдеться про літературну грамотність, обізнаність в природничих науках і обізнаність в математиці.
Задачі в PISA побудовані так, щоб була можливість застосовувати знання в наближених до реальності ситуаціях. Щоб дати відповіді, треба проявити гнучке та креативне мислення. Українські 15-річні школярі, які брали участь в дослідженні, погано застосовували свої знання.
За словами експерта, у 2018-2019 сформувалась ціла індустрія репетиторства через те, що недопрацьовувала школа. Щоб успішно скласти іспити ЗНО та НМТ потрібна додаткова підготовка. Деякі вчителі так собі компенсували невеликі зарплати. Водночас треба змінювати комплексно проблему зі школами.
Читайте також: Онлайн чи офлайн: який формат навчання більше підходить до українських реалій
НУШ та війна
Освітня реформа паралельно відбувалась з реформою децентралізації. Тому НУШ дуже залежить від конкретних шкіл та громад, пояснює Микола Скиба. Є громади, в яких створили центри підготовки із предмета «Захист України», де люди з бойовим досвідом та відповідною освітою навчають учнів з різних шкіл протягом тижня чи місяця навичкам, які потрібні на війні.
Освітні заклади через повномасштабне вторгнення перейшли на більш гнучку систему розкладу, каже експерт. Освітяни використовують змішану форму навчання. Коли діти приходять до закладу, тоді вчителі намагаються використовувати максимально цей час, щоб розібрати виконані домашні завдання та всі питання.
Застосунок «Мрія» орієнтований на те, щоб дати можливість учням сформувати більш індивідуальний план, доповнити шкільну освітню програму заняттями з робототехніки, з основ штучного інтелекту тощо. також там є цифровий щоденник, де учні та батьки можуть відстежувати прогрес, говорить Микола Скиба.
Слухайте також: Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад
Довідково
Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення запровадити щомісячні доплати вчителям. На це виділять 12 млрд грн у державному бюджеті на 2025 рік.
Доплати вчителям почнуть нараховувати від початку 2025 року. За словами міністра освіти, з 1 січня 2025 року надбавка до зарплати для вчителів становитиме тисячу гривень «на руки». Йдеться про суму, яку вчителі отримають вже після сплати податків. До сплати податків ця сума становить 1300 грн.
Також міністр освіти розповів, що з вересня сума щомісячної надбавки зросте та становитиме дві тисячі гривень «чистими», тобто після сплати податків. До сплати податків ця сума становитиме 2600 грн.
Раніше співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та «Смарт освіта» Іванна Коберник в етері Громадського радіо розповідала про те, що в Україні один з найкоротших навчальних років у світі. Навіть, якщо не зважати на війну чи відключення світла, треба його збільшувати.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту