facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому ЗНО та НМТ є недосконалими тестами: розповідає експерт з питань освіти

Інтерв'ю

Кабмін підтримав законопроєкт про реформу вищої освіти, що передбачає навчання студентів коштом державних ґрантів і пільгових кредитів з 2024 року. Експерт з питань освіти Микола Скиба розповідає про ці зміни.

Чому ЗНО та НМТ є недосконалими тестами: розповідає експерт з питань освіти
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Неефективність теперішньої моделі

Микола Скиба: З освітньої системи потрібно зняти зайве навантаження та адміністрування. Україна має найвищі показники видатків на систему освіти у відсотковому відношенні серед країн ЄС та ОЕСР. Йдеться про більше ніж 6%, а вища освіта займає в цьому пакеті 1%. Це радянська спадщина, коли централізовано визначалось, скільки потрібно спеціалістів та куди. Така система не є ефективною. На це неодноразово вказував Світовий банк, який робив експертне оцінювання. Він навіть був готовий виділяти кошти на реформування, і вони вже були закладені. Однак, повномасштабне вторгнення змусило ці гроші переорієнтувати саме на підтримку студентів та переміщених університетів замість оптимізації закладів вищої освіти. Тому в цьому напрямку потрібно робити кроки, щоб система була більш логічною та керованою.

Ми бачимо рух до скасування державного замовлення. Кожен студент йде до власного договору з університетом. Як і раніше, головною умовою залишається високий бал навчання. Тільки тепер це ще збільшує шанси на відшкодування частини витрат.


Читайте також: Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?


«Значна частина випускників шкіл ідуть в університети під суспільним тиском»

Микола Скиба: МОН хоче збільшити кількість тих, хто отримає в тій чи іншій формі державне фінансування, щоб розмити оцю межу між «бюджетниками» й «контрактниками». У міністерстві хочуть, хоча б і частково, але збільшити кількість тих, хто навчається коштом з державного бюджету. Нюанс полягає в тому, що кількість вишів зменшиться. Тобто, кількість місць зменшиться. Тоді ці відсотки стають зрозумілими і з фінансової точки зору. Кількість пропозицій на сьогодні є девальвованою.

Частина випускників шкіл йдуть в університети під суспільним тиском. Бо не вступити в виш вважається таким собі «лузерством». Тиснуть на дітей і батьки. Вступають часто у не найкращі університети, а знання ці потім не використовують. Йдеться не тільки про те, що випускники вишів не працюють за спеціальністю. Університет — це не про прямий доступ до професії, а про спроможність розв’язувати певного рівня проблеми й загалом мислити. Оця здатність девальвована.

Про потребу позбуватися від закладів освіти

Микола Скиба: Багато у нас є закладів, які видають дипломи, але не забезпечують реальною якістю освітнього процесу. Від них потрібно позбавитись. Натомість треба розвивати професійну освіту. Прикладом можуть стати вищі професійні школи в Німеччині, Фінляндії та частині Франції. Їхні заклади дійсно надають прямий доступ до професії.


Читайте також: Тетяна Вакуленко: Українські заклади освіти, які вистояли та продовжують навчання під час війни — це приклад для всього світу


Результати НМТ як підстава на ґрант — чи це правильний критерій?

Микола Скиба: У законопроєкті наголошується, що підставою для подання на ґрант є високий результат ЗНО або НМТ. Такий іспит дійсно забезпечує доброчесність того, що це справжній результат конкретної людини. Але що в цьому результаті? У ньому є здатність запам’ятовувати та класифікувати. Можливо, присутнє вміння самоорганізовуватися для того, щоб просто опанувати якусь кількість оцих розрізнених фактів, бо там дійсно інформація подається як «салат».


Ми не можемо гарантувати, що після цього іспиту людина справді розуміє математику як мову науки або як певну логічну сітку. Ми не можемо гарантувати, що людина розуміє історію як процес. Чи здатний випускник на власне висловлювання та читання з розумінням після здачі української мови та літератури? Це все залишається за дужками. А після цього людина претендує на повне покриття з державного бюджету. Хоча ми не знаємо, чи готова вона далі продовжити навчання задля того, щоб стати кваліфікованим інженером, науковцем або управлінцем. Нам потрібні люди, які будуть ухвалювати складні рішення, ставити собі питання та зважувати моральні дилеми, а не просто класифікувати інформацію.

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Міносвіти дуже не люблять, коли намагаються порівнювати ефективність ЗНО з PISA, бо в них різна мета. PISA — це дослідження, яке вимірює вплив освіти на економіку. Різні країни проводять такі вимірювання, щоб дізнатися, як політичні рішення впливають на освіту, а остання — на інші сфери життя. Логіка тесту PISA — подивитися віддачу освіти в економіку.

Україна інвестує в освіту дуже обмежений ресурс. Зараз держава хоче покривати навчання студентів, попри те, що далека від рівня економічних спроможностей тієї ж Франції. Ці випускники потім повинні віддавати щось в економіку. Можливо, потрібно змінювати формат ЗНО чи НМТ, бо вони не гарантують того, що людина справді хоче далі реалізовувати ці знання.

НМТ та ЗНО у вигляді тестів дає 5-7% предикативності, тобто здатності передбачити ось цю потенційну віддачу. Треба дивитись на креативність людини, здатність вільно мислити, бажання самостійно висловлюватись та відчувати себе власником своїх інтелектуальних результатів.


Читайте також: Які спеціалісти будуть затребувані в Україні протягом наступних 10 років?


Як повідомлялося, у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.

​​Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проєкт «IT Generation». Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько двох тисяч українців. Далі планується безплатно навчити 30-40 тисяч громадян.

Раніше ми повідомляли про те, що навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.

Нагадаємо, раніше ми на Громадському радіо розповідали історії вчителів, які на початку повномасштабного вторгнення вирішили стати на захист України. Вони не лише воюють на «гарячих» напрямках, а й втілюють на війні педагогічний досвід.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо