facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?

Інтерв'ю

Заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький розповідає про реформу вищої освіти.

Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Більше свободи

Михайло Винницький: Наша загальна мета – надати українським студентам суб’єктності. Це означає, що він чи вона матимуть більший вибір щодо навантаження. Йдеться про те, що має бути можливість не просто за денною формою вчитися з певною кількістю курсів, а змінювати кредитне навантаження (на сьогодні воно налічує 60 кредитів). Завдяки змінам хтось буде обирати 30 кредитів на рік, тому що паралельно працює. А інші зможуть швидше завершити бакалаврську чи магістерську програми, обравши 80 кредитів на рік.

Другий елемент – це збільшення можливостей для вибору на самій освітній програмі. Зараз для так званих нерегульованих професій є 25% від предметів на власний вибір. Ми б хотіли, щоб студенти мали можливість більше обирати свою індивідуальну траєкторію в навчанні. Це європейська традиція, яку ми хочемо ввести в нашу практику.


Читайте також: Що сталося з університетами на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини?


Про гранти

Михайло Винницький: Цей законопроєкт заходить як один з елементів більш масштабної реформи, що буде змінювати загалом систему бюджетного фінансування вищої освіти. Сьогодні маємо таку ситуацію, що людина є контрактником, або бюджетником. Йдеться про те, що держава платить 0% або 100% за її навчання. І це достатньо проблематична річ, бо вона не дуже справедлива в багатьох випадках.

Надалі ми будемо говорити про грантове навчання. Це означатиме, що студент отримуватиме, можливо, часткову підтримку. Формально він чи вона вважатимуться контрактниками, але, наприклад, держава буде платити 80% чи 90% за її контракт.

Якщо держава робитиме замовлення, то вона може визначати, які конкретно фахівці їй будуть потрібні. Ми однозначно знаємо, що треба лікарі, вчителі чи інженери-будівельники. Більш проблематично замовляти юристів, менеджерів, філологів, економістів, політологів, соціологів. Це не означає, що від них відмовляться. Однак такі спеціальності мають здобуватись через гранти з бюджетного фінансування.

Про вибір спеціальностей

Михайло Винницький: Коли мова йде про вибір предметів студентами, то ми доходимо до того, що вони водночас обирають й ефективніших викладачів. Очевидно, що йдеться про тих, хто має внутрішнє бажання вчитися, а не тих, хто приходить просто, щоб отримати папірець. Освіта має бути націленою на знання, навички, компетентність.

Цей законопроєкт націлений на те, щоб покращити якість через збільшення конкуренції та вибору для здобувачів освіти. Студенти відповідальні за власний шлях в навчанні. Людина повинна набути певний світогляд та зрозуміти, навіщо їй освіта. Для цього треба давати більше свободи.

Тому інновація цього законопроєкту – це можливість формування освітніх програм за галузями. Умовно кажучи, студент вступав у 17 років на суспільні науки. Після двох років навчань він чи вона можуть прийняти рішення, що хочуть йти на соціолога, політолога, психолога чи соціальну роботу. Таким чином, вони обирають спеціальність в межах своєї галузі. Перші півтора року є загальні курси, де студент може відчути, що таке університетське навчання. Така практика існує в багатьох західних вишах. Всі розуміють, що в 17-18 років дуже складно обрати свій напрямок.


Читайте також: Студентів в академвідпустці можуть мобілізувати до лав ЗСУ


Заочна форма навчання в минулому?

Михайло Винницький: Деякі коментатори накинулись на нас, що ми скасовуємо заочку. Треба зрозуміти, що за останні три роки дистанційна освіта дуже сильно розвинулася. Це різноманітні курси, які проходять в онлайн-форматі. Звичка заочників їздити на сесію, складати іспити – рудимент, який до нас прийшов з Радянського Союзу. У європейському просторі такої форми немає. Існує просто навчання з меншим навантаженням.

Наприклад, людина може працювати й вчитися одночасно. Вона не має окремої заочної форми, а навчається разом з іншими студентами, але має менше навантаження. Тому здобуття освіти може триватиме довше. На превеликий жаль, заочна форма показала, що не сприяє якості навчання. Ми маємо розуміти, що вища освіта має бути якісною в Україні. Тому треба змінювати формати.

Через коронавірус та велику війну в нас зʼявилось багато різних освітніх платформ та можливостей. Наші викладачі засвоїли методику онлайн-навчання: як плюси, так і мінуси. Звісно, що це не така ж освіта, яка є в аудиторіях. Треба використовувати інші інструменти, відстежувати активність студентів, формувати інтерактивні групи. Технологічно ці речі можна застосувати повсюди. Сподіваємось, що законопроєкти стануть поштовхом для того, щоб дистанційна освіта ще більше розвивалася.


Читайте також: МОН розробляє освітню стратегію для школярів з ОРДЛО та Криму після їх деокупації


Як повідомлялося, у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.

​​Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проєкт «IT Generation». Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько двох тисяч українців. Далі планується безплатно навчити 30-40 тисяч громадян.

Раніше ми повідомляли про те, що навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.

Нагадаємо, раніше ми на Громадському радіо розповідали історії вчителів, які на початку повномасштабного вторгнення вирішили стати на захист України. Вони не лише воюють на «гарячих» напрямках, а й втілюють на війні педагогічний досвід.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Житло для ВПО: народний депутат про «єВідновлення» та інші механізми

Житло для ВПО: народний депутат про «єВідновлення» та інші механізми

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine