facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що сталося з університетами на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини?

Інтерв'ю

Експерт-аналітик, координатор освітніх програм Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько розповідає про стан вищої освіти на окупованих землях Херсонської та Запорізької областей.

Що сталося з університетами на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про ситуацію з вишами на ТОТ

Олег Охредько: До початку великої війни в частині Запорізької області навчались близько 50 тисяч студентів у 14 закладах вищої освіти. Окупанти доволі швидко захопили цю територію. Вже в травні 2022 року почали відновлювати діяльність університетів, зокрема в Мелітополі. Росіяни пішли шляхом кримського варіанту – намагались зʼєднати виші в один мегамонстр, як, наприклад в так званому Кримському федеральному університеті й Севастопольському державному університеті. За таким зразком вони працювали над створенням великого закладу в Мелітополі. Спершу його назвали МДУ (Мелітопольський державний університет), а потім перейменували на МелДУ, щоб не нагадувало Московський державний університет.

До так званого МелДУ увійшли 4 заклади вищої освіти з окупованого Запоріжжя: Бердянський педуніверситет та три виші з Мелітополя. Вже 15 серпня цей мегамонстр отримав свідоцтво про реєстрацію і почав так звану вступну кампанію, яка провалилась. Спершу ректором призначили Андрія Чуйкова, який став керівником дитячої молодіжної організації «Юнармія». Потім щось пішло не так, тому зробили очільником МелДУ ректора з Санкт-Петербурга Миколу Тайвонена.

Вже протягом року вони проводили доволі серйозну кампанію по набору. Чим вона була цікава? При публікації знімків на своїх ресурсах зʼясувалось, що середній вік абітурієнтів був трохи вищий за 20 чи 25 років. За їхніми даними, вони зарахували близько 3 тисяч людей: на бакалаврат – 1600, на магістратуру – 1200. Окупанти надавали можливість вступати кому тільки можливо. Також стало відомо, що 76% студентів на бакалавраті та 85% на магістратурі навчаються заочно. Формат такий – прийшов, здав документи й пішов. Більшість студентів-заочників зарахували до управлінської діяльності. Тобто тих, кого вони ж набирали до своїх «органів влади», які рідко мали вищу освіту.


Читайте також: Правозахисниця пояснила, у якому російському підручнику найбільше пропаганди


Про заочну форму навчання

Олег Охредько: На територіях тимчасово окупованих Запорізької та Херсонської областей заочна форма навчання є майже основною. На лівобережжі Херсонщини практично немає місць, де можна проводити фізично заняття. На відміну від Мелітополя чи Бердянська. Росіяни вихваляються, що в них величезні набори, але ж більшість з них – на заочну форму. В так званому Херсонському технічному університеті навчаються понад 50% заочників.

Якісний склад викладачів в так званих університетах не відповідає вимогам вищої освіти. Росіяни залучають всіх, хто тільки може викладати. Вони навіть платять великі кошти працівникам російських університетів, щоб ті приїжджали на окуповані території. Однак, це не завжди працює, бо не всі вони хочуть їхати в місця з бойовими діями. Окупанти активно вносять в російські реєстри навчальні заклади. Наприклад, в Запорізькій області було 12 коледжів, росіяни змогли відновити 5. Цим закладам освіти вони видали ліцензії.

Формат онлайн-навчання їм не вдається застосувати дуже широко, бо немає відповідних ресурсів. В Україні є вже такий досвід, тому заочну форму прибрали взагалі. На тимчасово окупованих Запоріжжі та Херсонщині є лише 2-3 сайти вишів. Інші спілкуються через Telegram та Вконтакте. Уявіть собі роботу університету через такі соціальні мережі.


Читайте також: За 10 років окупації українська мова в Криму втрачена — експертка з освіти


Про псевдоісторію

Олег Охредько: На окупованій території та в Росії активно відбувається пропагандистська діяльність. Запроваджується особливий курс на велику кількість годин для всіх студентів з вивчення так званої історії Росії. Звісно ж, вона дуже спотворена. Наприклад, в останньому підручнику з історії для 11 класу йшлось про події в Угорщині 1956 року. Росія розповідає, що все там було чудово і спокійно. Насправді ж, після окупації Радянським Союзом країн Східної Європи населення було невдоволене. Тому відбувались протести.

Одне з серйозних повстань було в 1956 році в Угорщині. У відповідь Радянський Союз ввів війська, стратив керівника країни Імре Надь та вбив декілька сотень людей. Ця подія стала важливою та болісною для угорців. Від радянської окупації постраждали й Польща, Чехословаччина та Німеччина. Водночас Росія вважає, що нічого страшного не відбулось. У звʼязку з чим Угорщина надіслала ноту протесту РФ.

Андрій Куликов: Угорська революція була наймасовішою. В країні відбувались великі бої. Тільки за офіційними радянськими даними, загинуло 669 радянських солдатів, було вбито 2652 цивільних угорців.

Про соціальні пільги та звільнення від мобілізації

Олег Охредько: Поки що вони не забирають в армію студентів, які навчаються. Водночас вони зобов’язані стати на військовий облік. Як тільки тебе відраховують, то одразу маєш зʼявитись до військкомату.

Ніяких соціальних пільг на території окупованих Херсонщини та Запоріжжя немає. Хоча й під час окупації Криму росіяни вкладали великі кошти для того, щоб місцеві вступали в виші. Єдина пільга, яка наразі існує – вступ без здачі їхнього ЄД (єдиного державного екзамену). Можна вступати завдяки іншим іспитам.

Про викладачів-колаборантів

Олег Охредько: Частково викладачі пішли працювати в ці так звані виші. Наприклад, очільниця так званого Бердянського державного педуніверситету Галина Райко вже отримала підозру від СБУ. Все ж більшість викладачів не пішли на співпрацю з окупантами, тому росіянам довелось набирати абикого. В МелДУ навіть прислали ректора з Санкт-Петербурга, бо місцеві колаборанти не справлялись. Старому ректору самі ж росіяни оголосили підозру в розкраданні коштів через те, що він виписував собі величезні премії.

Херсонський державний педагогічний університет, який створили окупанти, має декілька розташувань: в Скадовську, Лазурному, Ялті та навіть в Краснодарському краї. Під час визволення Херсону близько 79 працівників цього університету втекли до табору в Скадовськ.


Слухайте також: «З 2010 року в Україні тривала деукраїнізація освіти» — експерт


Цьогоріч 86 абітурієнтів вступило з окупованого Криму на материкову неокуповану частину України.

Нагадаємо, на окупованій території залишилися 700 українських шкіл. Про це повідомив заступник міністра освіти Андрій Сташків в етері Громадського радіо. Точну кількість дітей, які перебувають на цих територіях, Міносвіти не знає, адже чимало дітей вивезли до Росії, частина дітей виїхали з ТОТ і перебувають за кордоном.

Раніше Центр національного спротиву повідомляв, що у тимчасово окупованому Криму росіяни проводять заходи «військово-патріотичного виховання», направлені на поширення пропаганди серед молоді. В рамках таких був проведений форум молодих спеціалістів «Путь Победы. Zеркало» за участю понад 120 учнів з підконтрольних окупантам ВНЗ окупованого півострова, а також представників російських окупаційних військ зі складу ЗС РФ, МВС, МНС, прокуратури.

На окупованих територіях побільшало дітей-сиріт через наслідки примусової мобілізації серед робітників чоловічого населення та діяльність комісій з дотримання прав неповнолітніх.

Раніше радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко заявляв, що російські окупанти перетворюють школи Маріуполя на філіали ГУЛАГу. Окупанти забороняють дітям у школах розмовляти на тему війни й ділитись спогадами про пережите. Адміністративна відповідальність за дискредитацію армії у РФ з’явилась вже після 24 лютого 2022 року. Відтоді у Криму стосовно понад 400 людей відкривали справи по цій статті.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне